Спалах

Були друзі, а стали рабами кохання,
Повернути цю дружбу тепер вже ніяк,
Із сльозою дивлюсь у хвилину прощання,
І собі я брешу це не так, це не так...

Приспів:
Спалах кохання, що у серці рветься,
Друзі, це почуття не повернеться...
Врода дівоча стала поміж нами,
І лиш кохання зробить друзів ворогами...

Чому так усе сталось, а не так, як колись?..
Чом забути не можеш й простити не хочеш?..
Чому серце летить у далеку ту вись,
Не боясь, що так звисока впадати може?..

Приспів.

Поділитись сторінкою: