| |
Приспів:
За що діди, скажіть, наші воювали,
Йшли у бій під кулі, життя віддавали?
За що же ви мрії їхні зруйнували,
Мрії ветеранів, "щоб війни не знали"?
Ніхто не думав що так вийде, що спіткає така доля,
Що країна, звана братом, зажене нам в серце кулю.
За кусок землі готові горло перегризти,
Кляті ви, собаки, варвари, бандити, терористи.
Тепер я розумію, що ніколи не були нам братом.
Братан приїде в гості з печивом та не з автоматом.
Дітей загнала у підвали "друга армія" у світі,
Стріляють у військовий той об'єкт, де напис - "ДІТИ".
Приспів.
І все ми відбудуєм, зашпаклюєм і поремонтуєм,
Та рани в серці і душі ми не залікуєм...
Ми будем жити, будем знати, будем пам'ятати,
І на сторінках у книжках ми закарбуєм ім'я ката.
Що же витерпіла й терпить наша Україна Мати.
Настане час, коли під мирним небом будем всі гуляти.
І літакам вгорі ми будем щиро посміхатись.
Тривоги лиш тепер у фільмі - не треба вже ховатись.
Приспів. (2)
(І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!) Поділитись сторінкою: 
| |
