|
Приспів:
Стяг мій майорить, де
Синьо-жовтими степами
Там в душі горить те,
Що не вимовить словами,
Там бурхливі ріки
Зашивають рани,
І я бачу не уві сні
Очі тата й мами...
Гори мої, море моє,
Я, без вас, як сирота...
Любі мої, люди мої,
Все без вас - лиш самота...
Та й на чужих на просторах
Не зверне мене з доріг,
Бо я в крові маю волю,
В серці маю оберіг!..
Гори мої, море моє,
Я над вами, наче птах,
Там, де ви, лише свобода
І світанок на вустах!
Тут на рідних на просторах
Стуса й Симоненка рід,
Від них в крові маєм волю,
В серці маєм оберіг!
Приспів. (2)
Сильна моя, рідна моя,
Від Говерли й до Дніпра,
Ми тепер живем за трьох,
І збира по клаптиках
Дім наш, віру і надію,
Й не обірветься струна!..
Як не було б важко, бийся!
Й пам'ятай, лиш ти одна
Нескорена у бою!
Нескорена у пітьмі!
Нескорена від болю!
Нескорена в боротьбі!
Нескорена у думках
Від світанку й до зорі!
Нескорена у піснях!
Нескорена у мені!
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |