| |
Приспів:
Пробирає знов від сумних думок, |
Ти тепер далеко, мов над хатами димок... |
Та у моїй уяві ми вже поруч сидимо, |
Навіть, коли вимкнуть світло, |
Ми не втратимо зв'язок!.. | (2)
Коли вимкнуть світло, |
Ми не втратимо зв'язок!.. | (4)
Хай земля з небом зіткнеться,
Врятує нас твоя обітниця.
І намертво тобою в сходи вбитий цвях,
Бо йдемо вгору разом до кінця ми!
І хай нас бурі будні грозами обливають,
Хвилі моря ноги нам омивають.
Ми далеко, знаю, що так буває,
Сонце засинає за небокраєм...
Та душі наші голі в цьому морі
Із відкритими серцями,
Якщо поряд є зла корінь,
Ми з землі його не тягнем.
Якщо думи мої хворі - приведи мене до тями,
Бо в човні одному живемо життя ми!..
Приспів.
Коли вимкнуть світло, |
Ми не втратимо зв'язок!.. | (4)
Хай в очах твоїх моя любов світиться, |
Хоч минає час і забира цвіт з лиця... |
Хай на відстані нас гріють вогні в серцях, |
Те, що злите воєдино - не ділиться!.. | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
