Диверсанти

На стеблинках роса і запечена кров,
Нарікати на долю не варто.
Не пізнати тому, хто тилами не йшов,
Гостроту бойового азарту.

На порозі своїх не зустріти рідні,
Лиш кружляючі ворони крячуть.
Небесами людині відміряно дні,
Диверсанту - лімітом удачі.

Документи потерті лежать на столі,
Штат бійців в батальйоні неповний...
Не потрібні від смерті поблажки гнилі
Віртуозам ножа і бавовни.

Найпростіші слова підібрав, як живим,
Командир, хто від лютого з ними...
Ритуальні стограмів, горюючи з ним,
Підняли за своїх побратими.

Лейтенант увійшов і заміну привів -
Боротьбу не закінчують міни.
Перейшов від бувалих до юних бійців
Загартований дух України.

Клич дідів-курінних, волю йти по тилах
В новій групі збережено свято.
І палаючий погляд азарту в очах
Приховати не може в солдата.

Поділитись сторінкою: