|
Приспів:
І знову в черзі на екзамен,
Я ігрик плутаю з іксами,
Я досі не орієнтуюсь
В плоскостях координат...
І знову в черзі на екзамен,
Я ігрик плутаю з іксами,
Якщо життя це геометрія,
То я - білий квадрат...
Кажуть, що я – круг,
А мені кажуть, що я – круг,
Бо чи під гору, чи з гори,
А я постійно щось та й пру...
А мені кажуть, що я - друг,
Казали часто, що я - друг,
Але за партою самотньо
Всі ці роки веду гру...
А мені кажуть: подивись,
Чиїсь оцінки летять ввись,
Поки на задній парті сміх
І сльози, і тихенький визг.
А мені краще там, де всі
Сміються щиро від душі,
Бо у селі в ставках не води,
А суцільні комиші...
І так із року в рік за партою,
А залік – це не жарт,
Багато хлопців розміняли
Автомати на азарт.
Там математика – це фарт,
Там числа – виключно прості,
Та за борги когось дістануть
У бетоні з-під мостів.
І отакий урок комусь життя дарує,
А чому? Бо це є залік і, якщо
Не знаєш зараз ти, то мусь.
Кожен витягне білет, знання
Ніяк не візьмеш взайми,
Комусь – кінцева, а для когось –
Черговий екзамен...
Приспів.
На помилках будуєм дім,
Бо ми не навчені інакше.
Хай справа в тім, що ми йдемо,
Мільйони разів впавши...
Комусь радше би відсидітися
В тиші від тривог,
А хтось екзамен на хоробрість
Здав і це його ривок!
Так де мої підказки?
Я по життю без каски.
Казали, що для щастя тр
Брехати вміти й красти.
А я з дому все носила
На роботу, щоби там
Діти чули, як їм казку
Соловейко щебетав.
І колись болі ці закінчаться,
І запанує мир, і всі ці діти
Стануть справжніми і щирими людьми,
І за собою поведуть молодих
Селами й містами, а поки доля
Їм готує черговий екзамен...
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |