Я можу

Я можу помилятись
В своїй душі чи думці,
Я можу не вгадати,
Що у твоїй сумці,
Я можу сказать правду,
А можу набрехати,
Я можу повертатись
З своїм сміттям до хати...

Я можу бути пильним
Чи пилом припадати,
Я можу днями й ночами
Про щось собі гадати,
Я можу записати
Свій віршик на папері,
А можу вмить забути,
Не відчинивши двері...

Собою бути можу,
Будь-кимось не умію,
Дуже рідко, але буває,
Від себе я балдію.
Але у інших бачу
Щось прекрасне й чисте,
Якості гарні
Нанизаним намистом.

Не вмію ще багато,
Але життя навчить,
Головне, віршами
Себе не перехвалить!
Святим мене називає
Мішка тут один,
А іноді приходить
Русланчик-господин.

Олежка-художник просить
Його згадати,
Звісно, кошти з нього
За це не буду брати.
І все це прочитаю
Толіку-поету, як тільки
Замічу його силуета!

Хочете про Вас напишу рядочки? -
Буде пам'ять для сина і дочки!

Поділитись сторінкою: