Українці не чекали

Московські генерали й солдати,
Та не буде перел Богом вам пощади,
Яку то лютість, лютість треба мати,
Щоб чоботом нам земленьку топтати.

Приспів:
Відкрийте очі, у небо подивіться, |
З жалю скажу, скажу: Схаменіться! |
Бо українці того не чекали,       |
Що за невинне будуть помирали.    | (2)

За гучні сирени, сирени і той трах,
За гіркі сльози, пролиті усіх нас,
І в бомбосховищі народжене дитя,
Для вас не буде, не буде каяття!

Приспів.

Поділитись сторінкою: