Осіння жінка

Усміхнулась троянда Листопаду,
Немов засяяло сонце ясне.
Ця квіточка, мов королева саду,
В осінні дні тепло дає земне.

Приспів:
Бо Жінка, як осінь, красива...
У розквіті літ...
Як груша медова чи ябко рум'яне...
У серці твоєму
Залише коханнячка слід,
Цілющим цілунком загоє всі рани...

О, скільки у неї пречистого неба!
Любові, ніжності і доброти.
Щедра, як Осінь, причастям для тебе,
Цвіте трояндово цвітом краси...

Приспів.

Осіння жінка трішки одинока,
Спадають роки наче пелюстки...
Ти не сумуй, душа її глибока
Врятує від холодної сльози...

Приспів.

Поділитись сторінкою: