| |
На моєму серці залишаються шрами,
Так само, як зморшки на обличчі моєї мами!
Роки ідуть, я так і не змінився!
Не йшов вперед, але й на місці не лишився!..
Хто став серйозним, робота для дорослих,
А я на два сантиметри піднявся в рості!
Так просто уже не дивлюся на речі
І не втікаю з дому, коли приходить вечір!
До речі! Половина тих, хто був зі мною,
Забули, або повернулися спиною!
Та Бог із вами, земля то кругла!
Уже з роками знаю, що любов це су**!
Міхей правий і вічна йому пам'ять!
Його слова - це істина, а істина ця давня!
Та всі спішать, грішать, не має часу,
Щоб поділити радість на всіх і відразу!
Легше заразу прийняти у тіло,
Ніж показати почуття відкрито і сміло!
Хто на машині тепер і не вітається –
Зазнався, ось як це називається!..
А я не інший, не кращий і не гірший,
Курю багато і далі пишу вірші!
Роками вірші мені допомагали,
Тим часом бачив люди людей міняли!
Хто почав більше вживати, хто виживати!
Друзі із роками стали ворогами!
Як так, що кожний в душі сам?
Кожному заважає гордості капкан!..
Колись у дитинстві все було мирно,
А тепер мало хто знає, де вірно і невірно!
Хто був вірним мені став дешевим,
Бо валютою набиває свої кишені!
Все міняється, погляди та інтереси,
Тепер втікають, а тоді ішли на лезо!
Тепер вбивають і словом, і ударом,
Тепер, чомусь, так легко помирають!..
І діти змінилися дико, страшно!
У їхні роки батькам я був більш вдячний!
Життя диктує свої умови,
І як не крути, не приймаються відмови!
Чи ти прогинаєшся, чи під тебе прогинаються,
І тільки сильні собою залишаються!
Під впливом вступаєш у партію,
Під впливом серця керуєшся правдою!
Можливо, хто має віру, зрозуміє,
Що саме віра на свободу діє!
Можливо я посивію, а тепер мрію,
Що своїм словом комусь душу зігрію! Поділитись сторінкою: 
| |
