| |
Квартира стала порожньою –
Знаю, ти так не хотіла,
Плакала і сміялась завжди дуже щиро,
Хоч бувало й без упину...
Кімнати досі тримають твій запах
Парфумів з Канади, які я любив,
І які можуть знов нагадати –
Ти - моя була половина...
Ти - мене була половина...
Приспів:
І нехай ми далеко,
Як Да Вінчі й Пікассо роботи,
І шанси вижити тануть, як в Колізеї,
Але на холодильнику
Все ще висить наше спільне фото,
А твоя зубна щітка |
Стоїть досі біля моєї... | (2)
Під'їзди завжди нагадували
Про твої переїзди, купа валіз і речей,
В які вже не влізти, а, може, колись...
Балкони першими зустрічали холодні циклони,
Не попереджали, що будуть вони в нас і вдома,
І сльози потекли вниз...
Твої сльози потекли вниз...
Приспів.
І нехай ми далеко,
І нехай ми не всесильні,
Так і не встигли у Парижі
Обійти всі музеї,
Але все ще висить наше спільне фото,
Прикріплене на холодильник,
А твоя зубна щітка |
Стоїть досі біля моєї... | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
