Не боюся

Мовчала...
Нікому про нього я не казала.
Кохала!..
В обіймах його, немов розквітала!
Не бачив
В очах моїх всесвіт,
Всесвіт для нього покличе
Та даремно, вже поряд немає нікого...
Нехай
Знов про мене йому все нагадає!
Нехай
На цей раз, як ніколи, до себе чекає.
Кохай!
Від сьогодні скажу собі я нарешті:
Кохай!

Приспів:
Не бо, не бо, не боюсь я,
Що без нього залишусь я,
Сама собі зізнаюся:
Більше не боюсь я!
Не бо, не бо, не боюсь я,
Що без нього залишусь я,
Сама собі посміхнуся:
Більше не боюсь я!

Зникаю!..
Зникаю з усіх його радарів,
Шукає!..
Даремно мене повсюди шукає.
Малюю
Для себе я сонце яскраве у небі
Й не чую, як кличе мене,
Кличе до себе.
Нехай
Там, де я, йому шлях вказують зорі!
Нехай
Він шукає мене, наче краплю у морі!
Кохай!
Від сьогодні скажу собі я нарешті:
Кохай!

Приспів.

Поділитись сторінкою: