|
Приспів:
Я притулю до тебе скронів
Букет із білих анемонів
І ти почуєш,
Що говорять пелюстки.
Як тільки в ноги впадуть зорі,
Їх хвилі заховають в морі,
Маленькі, білі анемони!
Коли вдома сама
Підливаєш вазони
І мовчить телефон,
Мені пустиш гудок.
Не хвилюйся, мала,
Я вже поруч з тобою,
Трошки вітер притих
І у двері дзвінок!
Приспів.
Ти смієшся мені,
Я стою на порозі
Погляд в очі, візьмеш
Проведеш на балкон.
Кава вдягнена в плед,
Коли падає промінь
І "Старенький вокзал"
Буркотить в грамофон.
Приспів.
Серце стискає у бутони,
Розквітають анемони...
Анемони!.. Анемони!..
Анемони!.. Анемони!..
Збуджують нейрони анемони,
Анемони!.. Анемони!..
Бились як в дзвони
Анемони, а нема...
Анемони!.. Анемони!..
Маленькі, білі
Анемони!.. Анемони!..
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |