Крик журавля

Висне осінь над лісами,
Паде листя з яворів,
В вишині під небесам
Чути крики журавлів...

Ще отави не кошені
Зеленіє ген в полях,
А вони уже втомлені,
Бо важкий далекий шлях...

Хто їх кличе в цю дорогу,
Що чекає в чужині?..
Лиш одному тільки Богу
Це відомо, не мені...

Та хотілось би спитати
У самого вожака:
А можливо їх літати
Доля змушує важка?..

І летять ключем, курличуть,
На душі така печаль,
Бо вони з собою кличуть
І мене у синю даль...

Та куди мені за ними,
Хоч можливо там і рай,
А тут осінь, люті зими,
Та люблю я рідний край!

І мине лиха година,
Зацвіте родючий сад,
Тут рідня їх, Батьківщина,
Прилетять колись назад!

Поділитись сторінкою: