Ой, цвіте калина...

Ой, цвіте калина в полі, де струмок,
Хлопець молоденький не іде з думок.
Хлопця покохала – на свою біду,
Не в змозі відкриться, слів я не знайду... | (2)

Він живе й не знає нічого про це,
Що одна дівчина відкрива лице,
А уже з калини облітає цвіт,
Та любов дівчини не мина, як світ...       | (2)

А любов дівчини з кожним днем сильніш,
Як же розказати мені правильніш?
Я ходжу й не смію волю дать словам,
Милий мій гарненький, здогадайся сам!..    | (2)

Поділитись сторінкою: