Цвіт ломикаменя

Опріч мене ніхто не зможе
Тебе в травах п'янких скупати,
Твою косу товсту розплести
І знемогою сповивати...
Опріч мене ніхто не зможе
Ту сльозу непрохану стерти,
Твоїх вуст росяні пелюстки
Поцілунком терпким зірвати,
У очах загибель шукати...

Приспів:
Я на ту скелю високую зійду,
Цвіт ломикаменя на горі знайду,
Пломінь-квітку в косу твою вплету
І до вуст цілунком гарячим припаду!..
Цвіт ломикаменя – доля нелегка,
Скеля камінная квіт ясний стиска...
Іду до тебе!.. Іду до тебе!..

Опріч тебе ніхто не зможе
Мені жити наснагу дати,
В сни лебідкою прилітати,
Чорний сум на крилі забрати...
Опріч тебе ніхто не зможе
Мого серця биття почути,
Віру в щастя знов повернути,
До кінця мене зрозуміти,
І повірити, і простити...

Приспів.

Поділитись сторінкою: