Волошки

Тебе побачив у своїх снах,
А як зустрілись
Із тобою на яву,
Прийшла весна, зачарувала!
А я про тебе співав в піснях,
І та історія душі моєї
Зоряні пісні тобі співала.
Подолав сто доріг,
Я знайшов той поріг,
Я забути не зміг
Її очі сині-сині!

Приспів:
Сині очі, як волошки, |
Я на все життя        |
Запам'ятав їх,        |
А волосся кольору     |
Білої конвалії!       | (2)

Світило сонце,
Як в перший раз,
І в той момент лунала
Музика для нас,
Казкову радість дарувала.
І милуватись, і доторкатись,
Так заворожений волошками,
Не хотілось покидати...
Подолав сто доріг,
Я знайшов той поріг,
Я забути не зміг
Її очі сині-сині!

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: