Лілія, Лілія!

Твоя врода молода, як небо, світла і чиста,
Прозора, як водиця гірського джерела,
Як на вітті брунька розпускає зелене листя,
Немов в саду, лілія, яка цвіте край вікна.

Відлунням лине прекрасне ім'я "Лілія... Лілія"
Ніжна чарівна квітко, серед пахучих квіток,
Струнка як смерека, витончена грація, очі синії,
Водоспадом опадають русяві коси по плечах...

Ти живеш на квітучім березі Дністра,
Де із гір дзвенить водограй у синє море,
Красуне галичанко, вийди, як зійде зоря,
Я подарую тобі білі лілії - квіти любові!

Небесний художник малює твій портрет
І в безсонні ночі злітаю до твого вікна,
Пером пташиним я обнімаю твій силует,
І до ніг нахиляю смарагди в честь твого ім'я.

Поділитись сторінкою: