| |
Птаха із медовими очима
Принесла на своїх крилах зиму,
Якби в неї не стріляли люди,
Знали б, мила, знали б, мила,
Що із нами буде...
У її очах глибока туга,
Бо нема ні ворога, ні друга,
Тільки люди кидають камінням,
Тінь без сонця, тінь без сонця
Не буває тінню...
Небо - мед із молоком -
Заливає мої очі знов...
Ріками вода, вода,
Забере з собою все вона...
Небо - мед із молоком -
Заливає очі мої знов...
Ріками вода, вода...
Птаха із зеленими очима
Принесла на своїх крилах сина,
Її люди радо зустрічали,
Ніхто не знав, ніхто не знав,
Що буде...
Небо - кров із молоком -
Заливає очі мої знов...
Ріками вода, вода,
Забере з собою все вона...
Ріками вода, вода,
Забере з собою все вона...
Небо - кров із молоком -
Заливає очі мої знов... Поділитись сторінкою: 
| |
