Втрачене кохання

Летіли дні, пройшли роки - ти не змінилась.
Твоя усмішка й тонкий стан - мені лиш снилась...
Хотів забути я тебе та вже не можу...         |
І душу й серденько твоє лишень тривожу...     | (2)

Коли троянди відцвітуть такі чудові,
Тоді, напевно, буде нам не до любові...
Тоді забуду я тебе, любов священна,           |
Для мене ти була і будеш незбагненна!..       | (2)

Коли бокали задзвенять під крики "гірко!"
Згадаю, як тебе любив, моя ти зірко!
Згадаєш ти як перший раз, квітко весняна,     |
Як називав тебе поет "Моя кохана"!..          | (2)

Ти під вінець підеш та й щастя будеш мати
А хто по справжньому кохав, буде страждати.
Купальське полум'я в тобі буде вогнем палати, |
А ти не зможеш як колись мене кохати...       | (2)

А ти не зможеш як колись мене кохати...

Поділитись сторінкою: