30 хвилин

Тридцять хвилин - закінчився урок,
Я "До побачення" школі скажу.
Тридцять хвилин - і матуся моя
Заплете бантик в красиву косу.
Тридцять хвилин - татко сяде в авто,
Швидко зібралися братик та я.
Тридцять хвилин - і ми їдемо в село
Там, де чекає бабуся моя.

Що знає казку про хмаринку,
Яка корабликом пливе.
Про ніжну лагідну сніжинку,
Яка на полюсі живе.
Про білий сніг, про срібний дощик,
Як їжачок сидить в траві.
І поцілує найдорожче,
Що з бантиком на голові.

Тридцять хвилин, як секунди летять,
Тільки вперед і ні кроку назад.
Тридцять років, як ці тридцять хвилин,
Роки-літаки по життю пролетять.
Випливе з пам'яті - як це було?
Татко і мама, і тепле село.
Пам'ять дорогу в село впізнає
Там, де дитинство чекає моє.

Я не забуду про хмаринку,
Яка корабликом пливе.
Про ніжну лагідну сніжинку,
Яка на полюсі живе.
Про білий сніг, про срібний дощик,
Як їжачок сидить в траві.
Про мене дівчинку маленьку,
Що з бантиком на голові...

Поділитись сторінкою: