Ой, Тетяна, Тетяна, чорнобрива, кохана

Ой, Тетяна, Тетяна,
Чорнобрива, кохана,
На крилечку стояла,
Брівоньками моргала.

На крилечку стояла,
Брівоньками моргала:
— Сюди, хлопці, до мене,
Чорні брови є в мене.

— Пропадай вже ти з ними,
Давно маниш ти їми.
— Ой, щоб я та й не мапила,
То була би справедлива.

Ой, щоб я та й не манила,
То би-м босенька ходила.
А так шевчика маню,
Черевички я маю:

Одна пара чорная,
А друга червоная,
А третяя — корковая,
Бо сама-м ще молодая.

Поділитись сторінкою: