П'янкий гуляє вітерець

Травневий вечір огортає
Поля, садиби і село.
І кожне серце надихає,       |
Щоб добротою зацвіло.        | (2)

По вулиці, поміж садами,
П'янкий гуляє вітерець
І спонукає вечорами          |
На зустріч люблячих сердець. | (2)

Бузкова гілка аж палає,
У шибку стука, мов жива.
Дівоча доля відчуває:        |
Від щастя скоро заспіва.     | (2)

І квіти, й люди - всі єдині
В кохану повінь весняну,
Допомагають їм святині       |
Відчути радість осяйну.      | (2)

Поділитись сторінкою: