Душею ми юні

Опускається вечір на Київ,
У моє заглядає вікно.
А чи серце коханій відкриє,
Воно марить люб'ю давно.
Тихий легіт кружляє садами,
Листя кленів під вітром шумить.
Лину завжди до неї піснями.
Вірить... Знає... Чекає ту мить.

Приспів:
Ми душею з коханою юні,
Коли жар в нашім серці пала.
Хай чарівні бринять всюди струни,
Від любові земля щоб цвіла.

Я дарую слова полум'яні
У надії на щастя своє.
Зацілуються губи жадані
На закохане серце моє.
І в чеканні такої хвилини,
Ми роками до неї ідем,
У житті-це найперша вершина
І у пам'яті ми бережем.

Приспів.

Поділитись сторінкою: