Запорожець

З кумом Петром у нас любов, чесно признаюсь,
Може то гріх, але я грішна і не каюсь.
Він моє серце покорив, він запорожця подарив,     |
А в запорожець той я ледве поміщаюсь.             | (2)

Приспів:
А я як сяду за руля, аж з під коліс летить земля,
Спасайтесь, кури і дівки, тікайте, баби й мужики,
Бо по селі газую я, машина – звір і класна я,
А я сиджу така крута, притисла руль до живота.

Надіну я на очі модні окуляри
Такі великі наче в запорожця фари.
Блищаться зуби золоті, всі заздрять моїй красоті, |
Нема такої як ми з кумом у світі пари.            | (2)

Приспів.

Ми на рибалочку удвох, там соловейко тьох та й тьох,
Тягне чарчину кум і навіть задрімає,
Його я зовсім не бужу, легко в машину погружу,    |
Нехай коханий кум собі відпочиває.                | (2)

Приспів.

Мотор гуде, я на педалі натискаю,
Через стікло по всіх городах я поглядаю,
Машина-звір і баба-грім, і дуже завидно усім,     |
Як запорожцем по селі я вишиваю.                  | (2)

Приспів.

Поділитись сторінкою: