Пісня лірника

Турки-бусурмани Замок обступили,
Теребовлю вже спалили.
Нарід молить Божу Мати:
Не дай, не дай загибати.
А на небі стало світати
Показалась Божа Мати.

"Та не бійтеся бо християни,
Не допущу бусурманів,
Не дам загибати!"
Крикнув перший раз турецький паша:
"Ей, погинете, недоля ваша!"

Стріли — кулі, що літають,
До них назад ся вертають,
Турків самих убивають.
Крикнув другий раз турецький паша:
"Ей, погиньте, недоля ваша!"

Та несе голову в руках святу
Поклон Матері Божій дати,
Та ще не вірить турок проклятий.
Та хтіли браму штурмувати,
Хтіли в неволю забрати,
Та не допустила Божа Мати.

А в ясиру в гіркій долі,
В тяжкенькій турецькій неволі
Люди плакали. Бога благали,
На крижах лежали.
Та й сказала Божа Мати:
І вам не дам загибати!

Поділитись сторінкою: