Бранець часу

Він загубив своє життя
У метушні та неспокою днів,
Тепер він чекає, але пізно -
Час все спалив...

Приспів:
Ніч переносить його невблаганно
У світ видінь, марень та снів.
В пам'яті крутить забуті кадри
Із фільму старого змарнованих днів.
Руки стиснуті кайданами долі,
А тюрма життя – його єдиний дім,
І сірі дні минають поволі в того,
Хто вік свій прожив у пітьмі!

Він не знайшов спокою там,
Де вічна омана, де фальші отрута.
Зараз він в дорозі,
Та йому не дійти до місця спокути...

Приспів.

Поділитись сторінкою: