Похмурий ранок

Похмурий ранок
Зустрічаю з журбою
На відстані малій,
Але не в змозі пройти,
Та без надії сподіваюсь,
Бачу образ, і каюсь,
У поволоці тануть думки...
Ще чую кроки,
Чую голос, що пестив,
Радів, всміхався, плакав,
Чарував, полонив -
І ось тоді мені здається,
Що винний знайдеться -
Та ні, я сам її загубив...

Мені примріялось,
Що я на порозі
Великого будинку,
Де багато дверей,
За кожними дверима
Ти з сумними очима,
Але немає в мене ключів...
І я у розпачі б'юсь
З цією перепоною,
Кричу та вимагаю,
Бо звільнити хочу
Любов, що в мене вкрали,
Та назад не віддали -
Ніколи долі це не прощу!

Похмурий ранок
Зустрічаю з журбою
На відстані малій,
Але не в змозі пройти,
Та без надії сподіваюсь,
Бачу образ, і каюсь,
У поволоці тануть думки...

Поділитись сторінкою: