Мене покарано тобою

Я не бачив подібних очей,
Щоб такою світилися силою,
Що чарують сторонніх людей,
Очі милої, милої, милої.
Я блукаю за нею вві сні,
А в житті я не знаю, чи сила є.
На руках би носив усі дні
Свою милую, милую, милую!

Приспів:
Милая, моя ж ти, милая,
Моя доле нещасливая,
І за що мене покарано тобою?
Та собі намріяв: ти моя,
Щоб думки до тебе линули,
І збагнеш, приречені ми долею!

Не питайте мене ви, за що
Неприродньо великою силою
Я люблю, я люблю, я люблю
Свою милую, милую, милую!
Я безумний оцим почуттям
І години спливають хвилинами,
Я нікому тебе не віддам,
Моя бажана, мила, єдиная!

Приспів.

Поділитись сторінкою: