Сміх і гріх

Доки сонце ще змінює світ,
Поки часу невпинний народжує плин,
Ночі вбиваючи,
Сміх гвалтуватиме всіх,
Сміх світом блукатиме в безладі снів,
Невидимий гріх.

І дорогами срібними, в пору десь між туманами,
Горизонтами видними, що лежали під хмарами.
Все блукаючи вірили, що весна поквитається,
Та веселка над світом повисла так жалібно..

Доки сонце ще змінює день,
Але день, насміхаючись, змінює світ
Стомлений, радісний..
Остогидло вже бачити це,
Як судоми усмішки вбивають лице -
Постріли радості..

Та від сонця не вигорить світ,
Та до неба не стануть на ноги мости,
А люди все граються..
А люди все граються,
І словом кидають, мов груда землі,
У груди вбиваючи..

Поділитись сторінкою: