Метаморфози

Безробіття кругом, безробіття:
Ніби в дулю скрутили кулак,
Не потрібен став цензор із Літу,
Бо працює увесь ГУЛАГ.
Він в архіві поводився чемно,
Від духовності він аж зачах.
"Ось Тютюнник, а ось Винниченко..." –
Пропонує з сльозами в очах.
"Ось Блакитний... ні, просто Блакитний,
Ось Свідзінський, а ось Йогансон..."
Пропонує люб'язно: "Прочтітє,
Как поет мнє понравілся он".

Я імен не стрічав половину,
Я питаю: "Якого рожна?..
Скільки будеш мені, Україно,
Відкривати "нові" імена?!?"
Заховали історію в схрони
І дугою зігнули талант,
Від такої ваги заборони
До землі нахилився Атлант.
Він від болю кусав звислі вуса –
Важко втримати небо зневір –
Шепотів невідомого Стуса
І хрипів, мов затравлений звір...

Поділитись сторінкою: