| |
Скінчився шлях, вкрився імлою,
Назад немає вороття...
Сховалось сонце, мов зимою,
Зів'яли квіти ясного життя...
Імла вкриває сумні очі,
Поволі лину в вічний сон,
Лиш відчуваю холод ночі,
Цей холод міцний не зігріє вогонь...
Скінчився шлях... Скінчився шлях...
Скінчився шлях... Скінчився шлях...
Скінчився шлях, обірвалась дорога,
Згоріло сонце й зорі холодні,
І більш не в силі стомлені ноги
Іти у смутку стежкою безодні.
Серце стогне, палає у муках,
Палають із ним похмурі дні,
Замерзли вії, замерзли руки,
І замерзають очі ясні...
Скінчився шлях... Скінчився шлях...
Скінчився шлях... Скінчився шлях...
Скінчився шлях, уже не вернути,
Уже не розлити ріки печалі,
Не побороти п'янкої отрути,
Лиш сльози вмиють квіти зів'ялі...
Лиш вітер у стомленім серці повіє
І тугу, і біль – усе забере,
І думку пусту навік він розвіє
Та інший шлях він мені обере...
Скінчився шлях... Скінчився шлях...
Скінчився шлях... Скінчився шлях...
Скінчився шлях, усе відвернулось,
Все потемніло, мов у темнім сні,
Востаннє небо мені всміхнулось,
І спалахнуло в холоднім вогні...
Згасають мрії, чую страждання,
І спогад лине в моря далечінь,
Погасла іскра життя остання,
І спалахнула смерті тінь!..
Скінчився шлях... Скінчився шлях...
Скінчився шлях... Скінчився шлях... Поділитись сторінкою: 
| |
