Сонце

Сонце зійде високо,
Променем день висвітлить,
Радість свою висловить
Світлом тобі.
Не поспішай каятись,
Нових богів славити,
День цей ти тільки вигадав
На втіху собі.

Сутінки ж бо за вікнами,
Мариш даремно світлом ти,
З темряви ж бо не втікти,
Навіть мені.
Місто немов темний льох,
В'язні у нім - ми удвох,
Марно малюєш сонця блиск
Ти на стіні!

Сонце - твоє марення,
Бо ще не було того дня,
Світло - твоя фантазія,
Сон - тільки сон.
Очі відкрий широко,
Пильно дивись, милий мій,
Бачиш, пітьма влазить в дім
З чорних вікон.

Тільки, прошу, не вір мені,
Знаєш, це все - вигадка,
Просто страшна вигадка
Моїх пісень.
Ти ж бо продовжуй мріяти,
В сонце своє вірити,
Може, на справді, він прийде -
Наш перший день!

Поділитись сторінкою: