Борис Романович Гмиря

Народний артист СРСР
Знаменитий український оперний співак

Перейти до списку пісень >>

Альбоми:
  • Українські народні пісні та романси (2005)
  • Українські народні пісні у супроводі оркестру народних інструментів (2005)

Дати життя: 23.07.1903 - 01.08.1969
Місце народження: м. Лебедин, тепер Сумської області

Біографія

Матеріал з Вікіпедії.

Борис Романович Гмиря (* 23 липня (5 серпня) 1903, м. Лебедин, тепер Сумської області — † 1 серпня 1969, Київ) — український оперний і камерний співак (бас-кантанте). Народний артист СРСР (1951).

Біографія

Народився у бідній родині в місті Лебедин. З раннього дитинства заробляв на хліб, працюючи де доведеться.

1930 вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, який закінчив 1935.

1939 закінчив Харківську консерваторію. Навчався вокалу у відомого педагога Павла Голубєва, учня славнозвісного Федеріко Бугамеллі. Водночас (від 1936) став виступати на сцені Харківського оперного театру.

1939—1957 — у Київському театрі опери та балету (з перервою). Від 19 вересня 1943 до 1 червня 1944 працював у Кам'янці-Подільському: спочатку в переведеному сюди німцями Полтавському музично-драматичному театрі, а після визволення Кам'янця-Подільського — в міському музично-драматичному театрі. Так, 14 квітня 1944 у Кам'янці-Подільському брав участь у постановці опери "Запорожець за Дунаєм" Семена Гулака-Артемовського, 30 квітня 1944 у великому концерті, присвяченому Першотравню, виконав пісню "Эй ухнем". Виконав партії в 39 різноманітних операх.

Мав голос широкого діапазону, м'якого, красивого тембру; був співаком високої вокальної культури. Відомий і як камерний співак українських і російських романсів, був прекрасним виконавцем багатьох українських народних пісень. Гастролював за кордоном, але тільки в країнах контрольованих радянською Москвою. До розвинутих країн співака радянська влада не випускала. Загалом дав майже 2000 концертів.

Поховано на Байковому цвинтарі. 1979 встановлено надгробок (скульптор К. Кузнєцов).

Внесок у світову скарбницю

• Понад 600 камерних творів:
• 290 українських народних пісень і романсів;
• 179 російських народних пісень і романсів;
• понад 100 західних пісень і романсів.
• 39 оперних партій (77 арій) української, російської та західної класики.
• 85 фрагментів із вокально-сценічних і симфонічних творів.
• 30 трансляційних концертів.
• 200 платівкок, які видавалися понад 120 разів накладами від 100 тисяч до 600 тисяч примірників.

Епістолярна спадщина:

• 150 рукописів науково-популярних і мистецьких статей.
• 8 зошитів-щоденників обсягом 1865 сторінок(1939—1969).
• 7 тисяч листів.

Основні партії

• Тарас Бульба ("Тарас Бульба" Миколи Лисенка).
• Трохим ("Наймичка" Михайла Вериківського).
• Сусанін ("Іван Сусанін" ("Життя за царя") Михайла Глінки).
• Медьник ("Русалка" Олександра Даргомижського).
• Мефістофель ("Фауст" Шарля Гуно).

Вокальні цикли

• "Зимова дорога" Франца Шуберта.
• "Пісні й танці смерті" Модеста Мусоргського.
• "Перські пісні" Антона Рубінштейна.
• "П'ятиденка" Дмитра Шостаковича.

Відзнаки

• 1939 — лауреат Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців (друга премія).
• 1951 — народний артист СРСР.
• 1952 — лауреат Сталінської премії.
• 1960 — нагороджено орденом Леніна.
• 1962 — ім'я Гмирі внесено у престижну Міжнародну енциклопедію Who is who?

1. Микола Рудаков (член клубу) 20.11.2012 17:54     Пане Модераторе!Добавте сюди пісню "Чого мені тяжко"	0/0