Лев Ревуцький

надав Микола Рудаков

Біографія

Народився Лев Миколайович Ревуцький 20 лютого 1889 року в селі Іржавець Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині - Чернігівської області) в сім'ї попечителя сільської школи. Батьки майбутнього композитора, окрім того, що були освіченими, інтелігентними людьми, дуже любили музику, що, безперечно, сприяло пробудженню і ранньому розвиткові обдаровання хлопця.

Музичний талант Левка проявився дуже рано. Мати почала вчити його гри на фортепіано, коли йому ледь виповнилося п'ять років. Проте справжній потяг до музики розвинувся значно пізніше. Десь з десяти років хлопець виявив хист імпровізування. За те, що він мав абсолютний слух, його прозвали Камертоном. Роки гімназичного навчання розпочалися в Прилуках. У 1903 р. батьки вирішили перевести Левка до Київської приватної гімназії Г. Валькера. Незабаром він вступає до музичної школи Н. Тумановського, у фортепіанний клас М. Лисенка. "М. В. Лисенко перший став для мене зразком ставлення до своєї мистецької справи", - згадував пізніше Лев Ревуцький.

Закінчивши у 1907 р. гімназію, він вступає на фізико-математичний факультет Київського університету. Наступного, 1908 р., Лев Ревуцький переходить на юридичний факультет і тоді ж відновлює заняття фортепіанною грою в музичному училищі Російського Музичного Товариства. "Займався по шість, сім, навіть вісім годин на день, вивчив немало. Однак зрозумів дещо пізніше, що в моїх заняттях був і недолік: я часто брався грати те, за що не слід було братися, і тоді у творах не досягав бажаної довершеності. Але були й успіхи", - писав про ці часи композитор. Незабутні враження, що лишилися після поїздок до Москви та Петербурга і відвідання там театральних вистав і концертів, викликали у Л. Ревуцького ще сильніше бажання до занять музикою. За три роки навчання на молодшому курсі училища Левко досяг значних успіхів. У 1911 році він переходить на вищий курс у клас Г. Ходоровського. Навчання Л. Ревуцького в класі цього майстра тривало кілька років: з 1911 р. по 1913 р. у музичному училищі, а згодом - у нововідкритій консерваторії. У консерваторії Л. Ревуцький одночасно з заняттям на фортепіано розпочинає студії по класу композиції Р. Глієра. Композитор не полишав заняття і в університеті, а ще - багато і плідно працював творчо. У цей час з'являється перша частина фортепіанної сонати (c-moll), перша симфонія в ескізах, прелюдії опусу четвертого.

Перша світова війна внесла свої корективи у плавний і розмірений перебіг подій. Л. Ревуцький прискорено закінчує і університет, і консерваторію у 1916 р., а згодом - вирушає на фронт. Демобілізувавшись на початку 1918 р., композитор оселяється в Прилуках. 1924 р. Л. Ревуцького запрошують у Київ на посаду викладача Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка. З цього часу він сповна віддається педагогічній справі, спочатку як викладач, а потім як професор музично-теоретичних дисциплін і вихователь виконавських та композиторських кадрів.

У 30-х роках Л.Ревуцький мав значні досягнення на композиторській ниві. Окрім того, це був час формування музично-педагогічних принципів, період пошуків і знахідок. За значні заслуги у сфері культури композитору в 1942 р. присвоюється звання народного артиста УРСР, а в 1944 р. - народного артиста СРСР. У повоєнний період композитор з молодечою енергією береться до відновлення мистецько-культурного життя республіки. Протягом 1944 р. - 1948 р. Лев Миколайович очолював Спілку композиторів України. Його було обрано депутатом Верховної Ради України ряду скликань. На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та підготовки до друку творів М. Лисенка, яку було успішно виконано. У лютому 1969 року у зв'язку з 80-річчям від дня народження та за визначні творчі заслуги Лев Миколайович Ревуцький був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977 р., похований на Байковому кладовищі в Києві.

Джерело: http://mincult.gov.ua/