Лесь Курбас

Режисер, актор, теоретик театру. Народний артист республіки (1925 р.). Драматург, перекладач
Засновник власної театральної школи. Виховав плеяду видатних акторів і режисерів. Його творча практика позначена впливом експресіонізму і конструктивізму.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 25.02.1887 - 03.11.1937
Місце народження: м. Самбір на Львівщині
Адреса: Львівщина, Тернопільщина, Відень, Київ, Харків, Соловки (Росія)

Біографія

Лесь Степанович Курбас (Олександр Зенон) народився в родині українських акторів С. і В. Яновичів. Дитинство і юнацькі роки пройшли в с. Старий Скалат (тепер Тернопільщина).

Навчався на філософському факультеті Віденського (1907 р. - 1908 р., 1911 р.) та у Львівському (1908 р. - 1910 р.) університетах. Викладав у Київському (1922 р. - 1926 р.) та Харківському (1926 р. - 1933 р.) музично-драматичних інститутах.

Лесь Курбас є засновником театральних труп, серед яких "Молодий театр" у Києві (1916 р. - 1919 р.), Київський драматичний театр (1920 р. - 1921 р.) та театр "Березіль" (1922 р.) у Харкові, керівником якого був до свого арешту (1933 р.) З 1935 р. - це Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченка.

Як актор створив на сценах ряду театрів образи Гонти, Гурмана, Астрова, Хлєстакова, Едіпа, Макбета, Збігнєва (в "Мазепі" Славинського ) та інші... Інсценізував ряд поетичних творів Т.Шевченка, П.Тичини. Вперше на українській сцені поставив вистави "У пущі" Лесі Українки, "Цар Едіп" Софокла, "Макбет" Шекспіра та п'єси М. Куліша: "Народний Малахій", "Мина Мазайло", "Маклена Граса".

Автор книги "Шляхи українського театру і "Березіль"(1927 р.), агітп'єс, драм, численних статей з театрознавства. Переклав з німецької книгу "Мистецтво вмирає" В. Обюртена, драми і комедії, перекладав також з польської і французької мов. З норвезької переклав доленосний вірш "Березіль" Б. Бйорнсона.

На кіностудії ВУФКУ Лесь Курбас поставив фільми: "Вендета", "Макдональд"(1924 р.), "Арсенальці" (1925 р.).

Один з засновників журналів "Радянський театр", "Театральні вісті", "Барикади театру". Будучи в'язнем СЛОНа (Соловецкого лагеря особого назначєнія) здійснив постановки вистав "Весілля Кречинського (О. Сухово-Кобилін), "Аристократи" (М. Погодін), "Інтервенція" (Л. Славін), "Учень диявола" (Б.Шоу), "Пролог" (у співавторстві з С. Бондарчуком) та інші...

Леся Курбаса розстріляли 1937 року. А реабілітували посмертно 1957 року.

З 1987 р. ювілеї митця відзначаються за рішенням ЮНЕСКО. В Старому Скалаті відкрито Меморіальний музей митця (1987 р.). 6 грудня 2012 р. в Київському Національному театрі ім. І. Франка відбувся вечір пам'яті до 125-річчя Леся Курбаса.