Ігор Калиниченко

Біографія

Ігор Олександрович Калиниченко народився 1 січня 1983 року у м. Запоріжжя. До 19-ти років кожне літо жив у селі Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області, що мало величезний вплив на його творчість та розвиток особистості. Власне там він мав нагоду бачити красу української природи, зором і душею ловити її, а з часом оспівувати у своїх віршах. З 1990 по 2000 рр. навчався у загальноосвітній школі № 60 м. Запоріжжя, у 2000 – 2005 роках – на історичному факультеті Запорізького Національного Університету. За спеціальністю не працював. Живе у Запоріжжі.

Вірші пише з 1996 року. У 2008 р. видав свою першу збірку "Зоряна дорога", до якої ввійшли найкращі поезії періоду 1998 – 2008 рр. Основні мотиви творчості – українська природа, рідне село, любов до матері, Вітчизни, коханої. Наставниками Ігоря в літературі стали відомі запорізькі поети, члени Національної спілки письменників України Григорій Лютий, Ганна Лупинос та Михайло Буряк. Ігор Калиниченко друкувався у запорізьких та київських виданнях, зокрема в альманахах "Яблуко спокуси" , "Слава нації! Смерть ворогам!", "Зачаруй мене тремом кохання", "Махаон", у газеті "Верже" та в журналі "Хортиця", в Інтернеті (сайти "Поетичні майстерні", "Севама", "Гоголівська академія", "Вірш.ком.уа", "Хата-читальня" та ін.). Ігор Калиниченко зумів завоювати серця багатьох читачів. Поет є членом Запорізького обласного літературного об'єднання ім. Гайдабури, тривалий час відвідував літературний клуб "99" при Запорізькому національному університеті.

Творчість Ігоря Калиниченка можна умовно поділити на три частини – патріотична поезія, вірші про природу (точніше назвати це "вірші про село", бо вони не вичерпуються лише пейзажною тематикою), і любовна лірика. Провідною темою його творів є любов до рідної землі – чи то патріотична лірика, чи громадянська поезія, чи вірші про природу і маленьку батьківщину – рідне село. Коли читаєш ці твори Ігоря, перед очима стелиться наша українська земля, відчута серцем молодої людини – молодого поета. Він любить все, що є рідним, українським, і в своїх рядках висловлює цю любов. В його поезії пливе пісня, грає рідне слово, яке звучить так легко і зрозуміло. "Мальви", "Ходжу, збираю роси на стерні", "Діамантами небо заквітчане" та ще багато інших віршів написані так образно, що мимоволі опиняєшся там, у його рідному Любицькому. З якою ніжністю пише автор про мальовничу природу, про землю свого села! Він - син цієї землі, яка вже при народженні наділила його силою любові до свого кореня (корінь Люби від Любицьке), і подарувала крила Любові. Щоб несамовито любити життя та цінувати кожну його мить.

Проте Ігор Калиниченко пише не лише патріотичну поезію чи пейзажні вірші. Значну частину його творчого доробку складає любовна лірика – світла та чиста, хоч і з присмаком смутку. Ліричний герой цих творів надзвичайно щирий у своїх почуттях до коханої, заради неї він готовий на все. В деяких віршах Ігор звертається до теми нещасливого кохання, якого, нажаль, завжди було більше, ніж щасливого. Ще одна хвилююча тема – самотній хлопець або дівчина, які мріють зустріти свою любов.

Твори Ігоря привертають до себе увагу передусім тих людей, котрі у наш атомний та комп'ютерний вік продовжують вірити, що найвищі цінності у житті – це Вітчизна, кохання, дружба, материнство, а не гроші чи горілка. А головне – вірші Ігоря наповнені щирістю та любов'ю. "Досі майже вже не вірилось, щоб у теперішньому закомп'ютеризованому світі (особливо чоловічому) було стільки Любові чистої і нетиражної взагалі!.. Не те що навіть до Мови, Природи, України в цілому!!!" – так відгукнулася на поезію І. Калиниченка українська поетеса з Австралії Олеся Білоцвіт. А український поет з Польщі Василь Шляхтич писав у своїй рецензії, що "Небагато нині в Україні поетів, та не тільки поетів, які оспівують любов до рідної мови, рідної культури, до своєї історії. Читаючи твори сучасних українських поетів, помічаєш, що тематика їх творів майже ніяка. Гарні слова, хоч в рідній мові, лиш любові до рідного, до українського, до свого дуже мало. Тому я дуже вдячний Вам, Пане Ігоре, за спів про своє рідне, наше рідне."

Вірші Ігоря Калиниченка легкі та музичні, то ж недарма ними зацікавилися композитори. Перші пісні народилися завдяки запорізькому композитору Валерію Томченку. Потім була пісня "Моя Україна", написана співачкою з Симферополя Яною Моісеєвою, що вперше пролунала на двох концертах з приводу святкування Дня Незалежності України в Криму. Зараз Ігор Калиниченко працює з дніпропетровським композитором Володимиром Ярцевим та американським композитором українського походження Гаммою Скупинським, що був у 70-ті роки музичним керівником ансамблів "Смерічка" та "Червона рута" і писав пісні для Софії Ротару, а зараз мешкає в Голівуді. Можливо, композиторів та пісень було би більше, але автор досить критично ставиться до своєї творчості та не поспішає показувати її митцям. Бо його ідеали в пісенній поезії занадто високі. Він вважає, що пісні треба писати якісні, або ж взагалі їх не писати.

Ще однією надзвичайно важливою сферою діяльності Ігоря Калиниченка є колекціонування та популяризація української музики 50-х - 90-х років. У його колекції понад 8000 пісень, інструментальні твори. Ігор відкрив свій сайт http://uaestrada.org , на якому зібрана золота українська музика та розміщені біографії та фото найкращих співаків, композиторів та поетів-піснярів. В той час, коли нашій владі начхати на відродження української пісенної культури, коли українська музика продається у музичних крамницях в обмеженій кількості або ж її взагалі там немає, а теле- і радіоканали засмічені російськомовною низькопробною попсою, справа Ігоря Калиниченка потрібна і корисна. До того ж він працює не за гроші, і ще жодний з власників авторських прав не заперечував проти розповсюдження своєї творчості. Ігор знайомий багатьма авторами та виконавцями, серед яких Віктор Шпортько, Левко Дутковський, Олег Марцинківський, Руслан Іщук, Ярослав Борута, Остап Гавриш, Віктор Морозов, Ігор Барах, Анатолій Матвійчук, Володимир Шабашевич, Надія Шестак, Анжела Вербицька, дует "Світязь", брати Яремчуки.

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike
Сторінки в інтернеті:
  • Ігор Калиниченко - офіційна сторінка
  • http://maysterni.com/user.php?id=1955