Євген Павлович Фомін

Біографія

УРЕ (Укр.рад.енц.:)

ФОМІН Євген Павлович [14 (27). XII 1910, м. Каховка, тепер Херсон. обл.— 5.XI 1942] — укр. рад. поет.

Перша зб. поезій вийшла 1927.

У кн. "Ескізи" (1930), "Засідання героїв" (1932), "Книга поезій" (1936), "Лірика" (1938) та ін. відображено перемогу соціалізму в СРСР.:-))

Автор поем "Трипільська трагедія" (1929), "Рафаель" (1937), "Палац" (1938), "Василь Боженко" (1940) та ін.

Перекладав з братніх літ-р, зокрема твори О. Пушкіна, Я. Купали, епос "Давид Сасунський".

У роки війни був кореспондентом військ. газети. Вірші зб. Ф. "Кров за кров" (1942) сповнені віри в перемогу над фашистськими загарбниками. Влітку 1942 в районі Ворошиловграда потрапив в оточення, загинув у катівнях гестапо.

Тв.: Вибране. К., 1956; Вибране. К., 1963; Сповідь. Вірші і поеми. К., 1968; Вибрані поезії. К., 1980; Рос. п е р е к л.— Избранное. М., 1958.