Корнило Миколайович Устіянович

Устіянович Корнило Миколайович (1839—1903) — народився в с. Вовкові, Львівського повіту, в родині відомого поета Миколи Устіяновича. Початкову й середню освіту здобував у Дрогобичі, Львові і Стрию.

Уже в цей період життя він написав "Елегію над Дністром", за яку О.М. Огоновський, відібравши її на уроках, застерігав "не писати таких річей, коли не хочете попасти у в'язницю, бо зміст поезій був дуже революційний". (Огоновський, II, стор. 785).

Після хвороби він поїхав до Відня (1858) і навчався в Академії мистецтв, відвідуючи разом і лекції історичного факультету Віденського університету. Тут він спізнався з відомим рос. слов'янофілом Михайлом Фед. Раєвським і сам, захопившись слов'янофільством, мріяв про створення єдиної мови для всіх слов'ян; з особливим пієтетом ставився до Колара і Хомякова, а в поезії — до Лермонтова і Пушкіна; рідною мовою вважав російську.

В той час польські художники Гротгер та Грабовський розповіли Устіяновичеві про життя Шевченка, про його твори і познайомили з Шевченковим другом по засланню, художником Бр. Залєським, котрий ще більше привернув увагу до Шевченка, що й спричинилося до перевороту в поглядах Устіяновича на укр. літ-ру і мову.

Бажаючи служити своєму народові, він повернувся в 1863 році до Львова.:-)

Згодом працював у різних місцях Галичини як художник, виконуючи, переважно, розписи в церквах.

В 1867 р. виїхав до Варшави, а звідти до Петербурга, де здобув високу оцінку як художник, але скоро повернувся до Львова.

В 1872 році перебував кілька тижнів у Києві і малював старі пам'ятники. Потім відвідав українські землі в Молдавії, Угорщині. Буковині.

В 1881 році очолив гумористичну газету "Зеркало", одночасно займався малярством і як художник їздив до Італії (1888).

Основна поетична творчість Устіяновича друкувалася в 70-х роках, а почав писати значно раніше. Перші дві книги "Письма К.Н. Устияновича" вийшли у Львові 1875 (І ч.) і в 1876 (ч. II).