Георгій Володимирович Андрузький

Андрузький Георгій Володимирович. Народився 1827 року в с. Вечірках, Пирятинського повіту, в сім'ї дрібного поміщика.

З 1839 по 1845 рік учився в шляхетному пансіоні Першої Київської гімназії, а потім в Київському університеті, але не скінчив його, бо в 1847 році був заарештований по справі Кирило-Мефодіївського товариства.

Знайомство і зустрічі з Шевченком у Києві 1846 року справили на студента Андрузького глибоке враження і стимулювали його громадську та літературну діяльність. Це яскраво висловлено у його вірші-привітанні з приводу приїзду Шевченка до Києва. Привітання розпочинається словами:

В червні 1847 року Андрузького поселили в Казані і дозволили продовжувати навчання в університеті, але за "строптивый характер" і бунтарську поведінку через кілька місяців його відправлено, за наказом царя, в Олонецьку губернію "с учреждением за ним строгого надзора".

В 1850 році в його хаті зроблено обшук, і на підставі знайдених антиурядових матеріалів олонецький губернатор М. Писарєв доносив шефу жандармів графу Орлову: "Андрузский, как упорный малоросс, остался при тех же нелепых и преступных мыслях, которые обнаруживал в учрежденной в 1847 году под начальством Вашим комиссии, в которой я имел честь находиться".

Серед знайдених паперів був зошит, в якому Андрузький написав конституцію республіки, були записки, щоденники та українські пісні і поезії Шевченка, а також вірші самого засланця "также неблагонадежного содержания".

В доповідній записці на ім'я Миколи І генерал Дубельт запропонував: "Как человека не исправившегося... заключить в Шлиссельбургскую крепость".

Після цього Андрузького вислали на Соловки під пильний нагляд.

В 1854 році він виявив неабияку хоробрість у воєнних операціях проти десантних англо-французьких військ і в нагороду за це був переведений в Архангельськ.

В 1856 році йому було дозволено повернутися на Полтавщину, але під наглядом поліції, який було знято лише в 1864 році.

Дата смерті досі не встановлена.