Михайло Іванович Вериківський

Біографія

УЛЕ (Укр.літ.енц.:)

ВЕРИКІВСЬКИЙ Михайло Іванович [8 (20).XI 1896, м. Кременець, тепер Терноп. обл.— 14.VI 1962, Київ] — укр. рад. композитор, диригент і муз. фольклорист, засл. діяч мистецтв УPCP з 1944.

Закінчив 1923 Київ., консерваторію.

У 1926—28 — диригент Київ., 1928—35 — Харків. оперних театрів. Викладав у Київ. муз.-драм. ін-ті ім. М.В. Лисенка та в Київ. консерваторії (з 1946 — професор).

Написав за творами Т. Шевченка опери "Сотник" (1939), "Наймичка" (1943), хорову поему "Гайдамаки" (1919), літ.-муз. композицію "Кавказ" (1939), муз. поему "Чернець" (1942).

Автор музики до кінофільмів ("Назар Стодоля", 1936, та ін.).

Створив балет "Пан Каньовський" (1930), ораторію "Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку" (1923), симф. твори, рапсодії, кантати, хори й романси на слова Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського та ін., драм. вистави тощо.

Записував і обробляв нар. пісні. Портрет с. 292.

Літ.:

Герасимова-Персидська Н.М. І. Вериківський. К., 1959;

Шурова Н. Михайло Вериківський. К.. 1972.

М.М. Гордійчук.

http://uk.wikipedia.org (Вікіпедія:)

Миха́йло Іва́нович Верикі́вський (*1896 — †1962) — композитор, педагог, диригент.

З дитинства перебував в атмосфері любові й поваги до рідної нар. пісні, що вплинуло на його музичну творчість. Закінчивши початкову школу Вериківський вступив до міського училища і був прийнятий до архієрейського хору. Здобуття музичної освіти продовжував у Кременецькому комерційному училищі (1912—1914 р.р.), де вчили і грі на музичних інструментах.

М. Вериківський керував хором і оркестром нар. інструментів, грав у симфонічному оркестрі училища, навчався грі на віолончелі, фортепіано та робив перші композиторські спроби — створював фортепіанні прелюдії й романси.

З цими юнацькими творами Вериківський 1914 р. вступив до Київської консерваторії.

По її закінченні молодий композитор працював диригентом оперного театру та симфонічного оркестру у Києві, Харкові (1926—1935 р.р.), а з 1946 р. став професором Київської консерваторії у класі спеціального диригування.

У 1944 р. М.Вериківському присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України.

Серед створеного ним хори і хорова поема "Гайдамаки", пісні, романси, дуети, опери ("Діла небесні", "Сотник", "Наймичка"), музична комедія "Вій", балет "Пан Каньовський", ораторія "Дума про дівку-бранку Марусю попівну Богуславку", кантати, вокально-симфонічні цикли "В дні війни" та "Варшавський цикл", твори для оркестру.