Я знаю, що багато хто з вас задавав собі таке питання: "а що Я зробив для України?" і, гадаю, що знаходили відповідь на це питання. А ще ми з Вами багато чуємо від людей нарікань, буцімто "ми для держави робимо ВСЕ, а вона для нас - нічого". Я би не хотіла, щоб в ЦІЙ темі було обговорення того, чи ПОВИННІ ми звинувачувати державу в усьому та політикум. Я би хотіла просто дізнатись ХТО з вас ЩО зробив задля України та нашої нації? І хотіла би сказати, що пишаюсь БАГАТЬМА людьми з цього сайту, бо вони дійсно багато чого роблять для процвітання нашої держави!

От я, наприклад, познайомився з однією дівчиною, котру хочу сильно-сильно, ну, тобто, закохати в себе, допомогти їй народити від мене купу діточок, повбирати їх усіх в українські сорочки і поїхати до Львова в "Ляльку", щоби не платити за вхід. Ось!
На людей подивитись, себе показати...

Дуже багато зробив. Ліньки все писати... (зрештою нема для кого...)

До кібоРа
З дітей і так у Ляльці гроші не знімають: їх просто туди не пускають (хіба з батьками разом приходять).

Початок не написався чомусь От я і повторюю.
Abiturient::(хіба з батьками разом приходять).

От я і кажу: з батьками разом. Самих діточок я би туди не пустив чи в сорочках, чи без.
По-перше, вони б злякались потужності звучання какафонії.
По-друге, навчилися б пити пиво відрами, а потім би мені з дружиною пообпісювали всі вишиті простирадла, перини і подушки.
По-третє, почали б палити гашиш і матюкатися.
А ще і по-четверте, - познайомилися би з дівчатами легкої і навіть дуже легкої поведінки, які палять той сам гашиш, сидячи в смаркачів на колінах і сьорбаючи горілку малими ковтками, наче це вода.

Мої діти будуть дуже вихованими дітьми і ще стоїть питання, чи пішли би ми в "Ляльку" взагалі, щоби наші з дружиною янголятка побачили увесь цей бурдель.
Краще всього ми будемо приїжджати до Львова (бо це від нас ближче) і ходити в Оперний театр на концерти російських і західних виконавців. На концерти українських виконавців ми приїжджати поки що не будем, - вже краще в цирк. Доки вони не навчаться виконувати. Але, напевно, то вже наші діти будуть водити своїх дітей, бо ми, скорш за все, не доживемо до такого.

для нинішньої держави - я не зробив, мабуть, нічого хорошого. бо я не хочу зміцнювати таку державу... не бачу за що її любити як із соціального так із ідеалістичного бачення. а для нації? нічого. хоча б тому, що нації не існує. слава Богу не перевівся зовсім ще український етнос (укр. - народ) на території держави.
нагадаю: етнос - кровноспоріднена спільнота зі спільною мовою, спільними міфами про своє походження, спільними звичаями та традиціями.
І то - чи є серед україномовних українців спільне бачення своєї історії, спільні традиції?..

Висока смертність через наркоманію, СНІД, алкоголізм; бездуховність, космополітизація та інше скоро взагалі можуть зтерти українців з етнічної карти землі...

найприкріше те, що українці вимирають тихо...

якшо ти так думаєш "небайдужий
" то: 1. твій нік це відкрита брехня оскільки ти БАЙДУЖИЙ
2. виходить Боженько явно пошкодевав віддавати часточку свого розуму на такого як ти, оскільки треба було б зрозуміти що держава = народ і завданням кожного думаючого українця є оберігати народ і відповідно державу, я ж особисто можу похвалитися мало чим лиш скромною просвітницько-культурною роботою на теренах Львова і деяких міст де мав честь перебувати

Valar, я не зовсім погоджуся...
Народ - це частка держави. Але ж держава включає ще й київські храми, Хортицю, Холодний Яр, Говерлу, Берестечко, скіфську пектораль, острозьку Біблію...
І це ще є, хоча вже добряче понищене.

А де той НАРОД? Де він??? Покажіть мені його...

Організовував покази українського кіно в себе на факультеті. Можливо "задля процвітання України" це багато не зробило, але тим хотілось підтримати своє, рідне.
І ще, брав участь у дійтві на Івана Купала, щоб донести до людей багаті традиції нашого народу.
Може і ще щось, але зараз не згадаю.

Допомагаю в організації рок-фестів,пропагандую українську мову.

Держава - це інструмент, що його етнос (народ), який доріс до самоусвідомлення, створює собі для розвитку, захисту, а часом і нападу. Такий етнос любить називати себе нацією (іноді передчасно).

Країна - це територія разом із етносом, який на ній живе й порядкує. Буває окупована країна. А держава буває приватизована. А етнос буває пригноблений.

Не плутайте поняття "держава" й "країна", то розмова буде змістовнішою.

А я податки сплачую.

А моя старенька матуся за свою пенсію може заплатити тільки комунальні платежі. І ще їй лишається на 4 хлібини, пачку масла, пляшку олії, кілограм ковбаси по 24гр., стільки ж картоплі і пачку макаронів... То що ж то виходить? За що боролася на те і напоролася???
Що вона, старенька, ще повинна зробити для цієї недобитої держави, щоби хоч раз на місяць з'їсти якийсь банан з ківі, або напитися простого "Живчика"?
Я вже не кажу про якусь обнову з одягу... Чи може наш дорогоцінний уряд гадає, що жінкам у 80 і далі потрібні тільки білі тапки???
Далі не продовжую, бо на язику одні матюки........

ДІД Василь правий народ це причина а держава метод і наслідок прагнення до самозбереження і захисту власних інтересів кожної сімї, в цьому народі, тому кожен прагне до звершення своїх цілей і лише деякі люди думають про захист всіх за рахунок себе, і чим більше цих людей в народі тим краще живеться нації, приклади ЗУНР Гетьманщина Київська русь ( в деяких прикладах ентузіазм одногоПровідника міг утримувати добробут держави , а в інших консолідащія загального ідеологічного ядра породжувала представників які ставали лідерами

Сучасна фізика визначає, що неодмінною ознакою ЖИВОЇ матерії є здатність навчатися. Старі люди цього не знали й казали простіше: вік живи, вік учись. Але висновок той самий: перестав учитися - вмер.

По землі ходить багато живих трупів, яким нейметься, і вони доточують древню мудрість сучаснішими матюками: ...дураком умрьош! Їх це трохи тішить, але ненадовго, бо мертвому жити важко й ганебно.

До чого я це кажу? До того, що кожний українець - це теж жива матерія, отже він навчається, як уміє. Я не маю на увазі школи чи вузи, бо вони більше заважають, аніж допомагають навчатися. Навчання - процес індивідуальний: як не можна силою напоїти коня, так не можна примусово навчити учня чи студента.

Тому ми такі строкаті. Кожен проходить свою "школу", майже незалежну від офіційної. Кожен по-своєму прагне підвищити, розширити, поглибити свою свідомість. Вона й зростає. До якогось рівня. Ось тут і головний вузлик. У більшості українців свідомість сьогодні на рівні власного пупа. Дедалі менше українців переростають цей рівень і сягають аж РОДИННОГО рівня - заводять сім'ю і навіть дбають про неї. Далі розвиток свідомості мав би йти в напрямку "родина-рід-село-край-країна-народ-держава-світ", але потужно гальмується окупантами. Цього сучасний українець уже не може усвідомити саме тому, що свідомість загальмована або переведена на індивідуальну кільцеву колію: що б він не робив, усе крутиться навколо власного пупа: заробіток, гроші, добробут, відпочинок, розваги, насолоди...

З цього кола вкрай важко вирватися, бо воно здається самодостатнім. Аякже, я це все чесно заробив! І дбати про державу мені немає ніякої вигоди. Вона й так податки з мене смокче, то й годі їй.

В тім і лихо, що у нас сусіди відібрали наш головний інструмент і ним же нас рихтують, а ми на той інструмент ще й нарікаємо, як дурний собака, що кусає палицю, якою його б'ють. Розумний собака кусатиме не палицю...

Але для цього треба порозумнішати. Тобто вчитися.
І не тільки в школі.

Купую та дарую друзям книжки українською мовою.
Беру участь у впровадженні в українських компаніях найсучасніших інформаційних технологій, які допоможуть їм бути більш конкурентоздатними і привчити людей до дисципліни. Це те, що стосується суспільної користі.
А так...
Будую будинок.
І ще дві мети вже на обрії, а не за ним...

"усе крутиться навколо власного пупа: заробіток, гроші, добробут, відпочинок, розваги, насолоди... "

Гарна теорія:
якщо в більшості варіантів все крутиться в колі : робота - сон, а на решту невистачає ні часу ні можливостей!!!

...якщо в більшості варіантів все крутиться в колі : робота - сон, а на решту невистачає ні часу ні можливостей!!!

- то це означає (хоч на особистому, хоч на національному рівні), що спосіб життя треба міняти кардинально. Або йти десь із цього світу.

Чи може Вам здається, що існує інший вибір?

Бо якщо вибору немає, то це означає, що ми природжені раби і вибір - не наша справа. Ми просто рюмсаємо або голосимо, і нам цього досить. Підійшов до одвірка, почухався - і вже й легше!

ДідВасиль: "...це означає, що ми природжені раби і вибір - не наша справа..."
А от у цій темці Респект Діду Василю!
Я про це давно тарабаню, але, видно, не авторитет...

як же авторитет може бути незареєстрованим?
це непоєднувані речі

кібоР любить відчувати свою інтелектуальну перевагу над іншими. Йому не обов"язково, щоб інші це знали. Просто внутрішнє задоволення. Може тому й не реєструється, і ніякої інформації про себе не викладає. А якщо він захоче з кимось зв"язатись, з сайту, то ін-я про інших тут є. Але він про інших не високої думки, принаймі так свої повідомлення пише, щоб таке враження складалось.
Принаймі в мене таке враження склалось.

Попередні мої дійові особи та виконавці не знайшли в вас гідних співрозмовників. От тому-то вони і зникли. Судячи з того, як ви реагували на зовсім різних за характером людей, у мене склалась загальна думка про сучасну молодь.
Цілком зрозуміло, що по просторах Інтернет, як правило, вештаються люди, що не знайшли себе належним чином у повсякденному, не віртуальному житті.
Нормальні люди займаються ділом, а не постійними безглуздими, утопічними і ні до чого не призводящими теревенями про побудову красивого життя, боротьбу за висмоктані з пальця ідеали, вважаючи себе найрозумнішою нацією в цілому світі. Особам, подібним пану Робіку, бажано б було сидіти тихенько в свому болоті і навіть "ква!" не вимовляти. Навіть при невеличкому скупченні людей. Засміють…
А, з рештою, кожному своє! Шути завжди були необхідним атрибутом при королівському дворі…

кібоРе - ти взагалі нічого не шариш в сучасній молоді. Твої коментарі мені настрій піднімають. Кожен другий викликає в мене посмішку. А в цьому ще й окремо мою персону виділив
"Цілком зрозуміло, що по просторах Інтернет, як правило, вештаються люди, що не знайшли себе належним чином у повсякденному, не віртуальному житті." - кому зрозуміло, а кому не судилось бути всезнаючим кібоРом. В мене в повсякденному житті складається все прекрасно, про своє повсякденне життя я тобі розказувати не буду, але запевняю, воно з кожним місяцем стає прекраснішим, я вперто і наполегливо просуваюсь до досягння своїх цілей.
Але я в Іннеті, правда, майже не вештаюсь. Це єдиний форум на якому я буваю, а так тільки за тим, що мені тре лізу в нет, чи з людьми попереписуватись. Твоя гіпотеза може й правдива. Але мене це не стосується.
А оскільки судячи з твого коменту ти в неті сидиш довго і часто, то швидше ти сидиш в болоті, глибокому такому, дуже глибокому...
Щодо твоїх попередніх дійових осіб. Сумніваюсь, що я з ними переписувавсь, бо порівняно недавно тут.
Щодо твоїх висловлювань про пусті розмови. Мені здається, що ти достатньо вумний, щоб розуміти, що думка матеріальна, все що було зроблене, перед тим було в голові прокручене. Думаю, що ти знаєш і про метод візуалізації, і про Сільву щось чув. Але може я й помиляюсь. А теревені про прекрасне життя, ідеали - це прекрасно!!! Треба завжди концентруватись на позитивному. Людина ніколи не зробить того, про що вона не мріє, але зробить те, про що вона мріє. Мрійте люди!!! Живіть ідеалами!!!
Звичайно треба щось і на практиці робити. Але одне без іншого не проканає.
Мій минулий комент: я мав підстави, щоб таке написати. Інакше я б такого не писав. В мене завжди все продумано і аргументовано. Шо ти так на нього відреагував?
Я думав ти вумніший...

Робік, якщо ти для висловлення думки потребуєш годину, то мені вистачає 3-х хвилин, тому твоє припущення що я сиджу в неті "довго і часто" помилкове. Крім того я володію швидким читанням. На прочитання сторінки стандартного друкованого аркуша мені достатньо 5-7 сек.
Тренуйся!
А те, що в тебе "в повсякденному житті складається все прекрасно" мене дуже тішить. Сьогодні далеко не кожна людина може про таке сказати. Головне - впевнено йти до своєї мети. Маю надію, що і мета відповідає загальнолюдським принципам...

Читати аркуш паперу за 5-7 секунд це круто. Хотів би на таке подивитись.
Мета в мене поки що фінансова незалежність. Проміжна мета. Коли я її досягну, і буду мати вдосталь часу і фінансів, тоді я вже приступлю до втілення своїх інших цілей. Руки чешуться від нетерпіння. Про свої наступні цілі я вже не розкажу.

Робік: "Хотів би на таке подивитись".
На все свій час, друже...

"на все свій час" - люблю я цю фразу. Тільки вживаю її так: "всьому свій час".
Є класна пісня в Олександра Шевченка, яка так називається
"На все свій час, друже..." - не чекав, що мене своїм другом назвеш

Робік:не чекав, що мене своїм другом назвеш
Це залежить від того, як складаються обставини...
Деколи і тамбовського вовка другом назовеш .

"Це залежить від того, як складаються обставини...
Деколи і тамбовського вовка другом назовеш "
Хтось тут вроді писав, що брехня погубить світ