Відкриваючи цю нову тему відразу мушу сказати, що все, сказане мною, правда і тільки правда. Всі факти взяті із життя, і мого деякого досвіду, бо я беспосередньо мав і маю звязок з людьми, які постійно перебувають в Укршоу-бізнесі, більше того творять його. Прізвища та імена я буду навмисно придумувати, аби нікого не поставити в незручне становище.
Отже... Як же стати зіркою?
Таке, чи подібні запитання часто ставлять люди, які прагнуть будь що попасти на сцену і яким це з тих чи інших причин не вдається. Причому, мушу зауважити, 98% яскравих, самобутніх, талановитих і неповторних виконавців залишається "за бортом" великого корабля під назвою "шоу-бізнес". І причин тут дуже і дуже багато.
Однією з самих вагомих - це те, що в Україні майже немає професійних продюсерів і топ-менеджерів. Тих, що є можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Друга причина полягає в тому, що керівникам молодої країни зовсім немає ніякого діла до культури взагалі, бо короткочасне перебування кожного із них на своїх посадах потребує якомога більшого і скорішого збагачення... Це питання іншої теми і я її торкатись не буду.
Ще однією причиною є постійний брак грошей. Сьогодні для розкрутки, я підкреслюю, талановитого виконавця потрібно "мінімальний мінімум" в $100.000. Для посереднього - в десятки разів більше.
Для довідки:
- музика для пісні у композитора = 500
- текст для пісні у поета = 500
- аранжування = 500
- запис на студії = 500
- хороший професійний кліп з
використанням компютерної
графіки коштує від $50.000 і вище.
Зрозуміло, що ціни приблизні (+,- 100 паперів), бо все залежить від кількості матеріалу і його складності.
І от, допустимо, ми знайшли добренького дядька, який нам дав на все оце грошенята. Грошенята на одну пісеньку професійних авторів і кліп на неї. Тут-то починається саме цікаве і драматичне...
Далі буде.

Ну, то що далі?

Далі штани не пустять.

Механізми масового божевілля людство вивчає вже років сто, та все даремно. Продукування менеджерів, продюсерів та зірок (скажімо, у Поплавського) йде невпинно, але чорт їм усім рад. Коли хтось думає, що в цьому планетарному шабаші може народитися справжня пісня або справжній співак, то нехай оглянеться на минулу славу української пісні: найкращі наші пісні (як і співаки) обходилися без усіх цих дармоїдів. Бо нікому в мізки не заходило торгувати піснею.

Перетворення пісні на товар неможливе. Як неможливо перетворити на товар любов, дружбу, віру, волю та інші найголовніші людські цінності.

Коли б сучасники не так глибоко по вуха сиділи в брехні, то нізащо не називали б піснею музичне паскудство, що денно й нощно ллється з вуст поп-зірок і негайно забувається, змите новими хвилями ще професійнішого паскудства.

Словом, Ваша тема нецікава. Бо НАВІЩО ставати зіркою? Щоб відбити свої зелені, вкладені в розкрутку?

Візьміть слова з Кобзаря
Вже економія 500 уо.
Так можна стати зіркою за $95.500

так, звичайно, багато в чому я погоджуюся з ДідомВасилем ; наприклад, Андрій Данилко сам себе зробив, без всіляких спонсорів ; просто треба мати харизму ;

але, звісно, з грошима ( $1000000) це все робиться швидше і приємніше

=== Візьміть слова з Кобзаря - Вже економія 500 уо.===

А я дивуюсь, чого це наша попсота поперла з Кобзаря кривлятися!-)

Дорогі, шановні мої!
Я розповідаю вам це все з точки зору третьої особи, яка не робить висновків: добре це, чи зле. Я просто констатую факти, які мають місце у сьогодняшній дійсності. І від того, що ми всі разом "заклеймим позором" все те, що відбувається і всіх тих, хто у цьому дійстві бере участь, повірте, нічого не зміниться. Інформація надається людям не спокушеним, тим, хто ще вірить у те, що "неможливо перетворити на товар пісню". І тим, хто попри всі умовності згоден заплатити, аби якомога скорше стати знаменитим. Так що давайте облишим наші розмови, котрі нічого не змінять, спустимось з небес на землю, і пірнемо в повсякденне життя, в якому поруч мешкають талановиті бомжі і бездарні артисти.
Далі таки буде.

Ліричний відступ.
Для ДідВасиля.
Зараз олігархи, як зарубіжні, так і вітчизняні продають все, що може принести вигоду.
Наприклад, продати дружину іншому олігарху. Покористувався - дай другому, але за кілька мільйонів. Продати іще вчорашніх друзів, викинувши їх із бізнесу. Продали б і душу Дияволу, якщо б це було необхідною умовою для подальшого збагачення. Продають людей, дітей, жінок, проституток, спортсменів, іде постійна торгівля футбольними та іншими клубами...
А Ви, нївний дідусь, говорите про якусь там собі бездарну пісню, котра нічого не варта по зрівнянню з перечисеним. Так от її в першу чергу і продають. Бо це продаж, іншими словами, повітря. Поки співаєш - воно існує. Тільки прикрив рота - воно зчезає.
А закон про інтелектуальну власність існує тільки на папері. Це могло би стати і окремою темою.
Поки так.

===Словом, Ваша тема нецікава.===
Ну, а якщо вам тема не цікава, то я і не збираюсь продовжувати. Кидати горохом об стіну, знаєте, не хотілось би. Просто дехто з починаючих аматорів так званого українського року вимріяв собі рожеві горизонти з плідною роботою на благо власної кишені і я хотів застережити необачних з цього приводу, вказати їм причини, з яких всі їх творчі плани так і залишуться творчими і не діючими ще років 30. Цього часу буде цілком достатньо, аби благополучно покінчити з музикою взагалі.
З іншого боку, мені хотілось би відкрити все ж таки кілька секретів, котрі б дозволили деякий час побути "на плаву".
А взагалі-то я вже років 15 кажу однин і той сам вислів:
"Шоу-бізнес народився в Америці, а помер "серед степу широкого на Вкраїні милій"

Піснею, як і душею, торгувати не можна. Не те що ніззя, а просто не вдасться, хоч би всі й погодились - і виробник, і споживач.

Не можна торгувати жінкою, але її тілом - можна.
Не можна торгувати коханням - а сексом можна.
Не можна торгувати піснею, а її карикатурним зображенням - скільки завгодно. На гнилий товар завжди є сліпий покупець. А сьогодні таких покупців уродило як ніколи.

За базарними карикатурами на пісні справжніх пісень майже не чути. Вони не продаються, та ними ніхто й не торгує.

Я тільки й хотів сказати, що не називайте піснями оте, чим збираєтесь торгувати. Я розумію, що шоу-бізнес, як і секс-бізнес, ніколи не вмре, навіть на Вкраїні милій, але ніхто не завадить мені гидуватись його й щиро жаліти сліпих покупців.

Цікаво, як би це прозвучало?..
- А не купили б ви у мене часом карикатуру на пісню під назвою "Пластиліновий презерватив"?
Ви зрозуміли мене? Я, власне, і не питав Вашої думки, ДідВасилю, і ні чиєї іншою, бо не висловив і своєї з цього приводу.
Хочете знати мою? Вона дуже близька до Вашої. Але є одне АЛЕ...
Чому на моїй інтелектуальній власності, вираженій, наприклад, в пісні, повинен хтось, а не я, заробляти гроші. Чому, допустімо, мої пісні, вірші, обробки звучать на весь Божий світ, а я, такий собі пай-хлопчик з добровільного товариства "Вдаримо піснею по розгільдяйству!" змушений покласти зуби на поличку, а виконавці моїх нехай "базарних карикатур на пісні" в цей самий час проводити своє дозвілля у 5-ти зіркових готелях?..
...........................................

"Для довідки:
- музика для пісні у композитора = 500
- текст для пісні у поета = 500
- аранжування = 500
- запис на студії = 500
- хороший професійний кліп з
використанням компютерної
графіки коштує від $50.000 і вище."

"Чому, допустімо, мої пісні, вірші, обробки звучать на весь Божий світ, а я, такий собі пай-хлопчик з добровільного товариства "Вдаримо піснею по розгільдяйству!" змушений покласти зуби на поличку, а виконавці моїх нехай "базарних карикатур на пісні" в цей самий час проводити своє дозвілля у 5-ти зіркових готелях?."

Воно якось не поєднується!

Я маю на увазі те , що ваша власність ( наприклад:пісні, вірші) не оплачується!
Можливо справа в тому, що ви не захищаєте свої власні права і не пред"являєте виконавцям їх. Вони зобов"язані оплачувати ваші послуги,або оплачувати за використання результатів вашої праці, згідно того, що праця інших , поданих в 1 цитаті оплачується, і згідно закону теж.

То я ВПЕВНЕНА на 98%, що п.Іванців(іноді мені дуже схожий на п.Ярослава, який десь зник ) все ж ОТРИМУЄ прибуток за свою працю і саме за ці гроші і живе, бо немає зараз дорослої людини, яка має забезпечувати своє життя і, можливо, своєї родини, - щоб вона писала пісні БЕЗКОШТОВНО! Можливо, раз-два таке могло бути, але не постійно! Тому, це дійсно "якось не поєднується", як писав др.Влад.

Дорогенькі мої форумчани, співчуваючі і, зокрема, незрівнянна Нацпатріотко!
Я інколи дуже уважно перечитую деякі форуми, але приєднуватись просто немає часу, бо працюю в поті лиця свого (і не тільки тому, що літо на дворі і горячо). Крім того я стараюсь допомогти ближньому свому всім, чим тільки можу. Свідком є наш Юрцьо член клубу м.Новояворівськ, з яким ми нещодавно придбали гітару, про яку він давно мріяв. Скажи, Юрцьо, бо вони думають, що я понтуюсь.
Так що нікуди я не зникав і є на місці. Іванців відкрив собі непогану тему, то чого я мушу втручатися, коли насправді все дісно так і є. Трошки з цифрами заукруглено. Допустим, я знаю що на київських студіях звукозапису ціни навіть вищі від наведених Іванцівим. Коли приходить людина і просить дати їй щось для виконання, знаходяться і поети, і композитори, і аранжувальники. Мушу сказати, що всі професіонали, виконують свою роботу навідмінно. І не потрібно дідові Василеві все описувати в таких темних тонах. Прийшла Ротару до Квінти, - і в результаті вся країна співає "Одна калина". Прийшла до нього ж Бучинська - вся країна співає "Дівчина-весна". Звернулась Повалій до Ніколо з Рибчинським - вся країна (і не тільки російськомовна) заспівала "Отдолжила". Прийшов Гучок до Виджака (вашого покірного слуги) вся львівщина заспівала "Дика ружа" і "Біла лілея", причому на всіх весіллях без винятку. Запитайте любого музиканта. І, зрозуміло, що це коштує грошей. Нікому ніхто пісень не дарує. Якщо дарує, то в рідких випадках і, повірте, нічого не потребуючи взамін навіть в майбутньому. Не знаю, чим займається Іванців, бо не знаю його справжнього імені, але, якщо він пише щось, то теж не на шару. Тут нічого дивного і, тим більше, нічого нового немає, і зовсім не обовязково продана пісня повинна бути "новою хвилею професійного паскудства.

Я привів яскравий тому приклад. А для мене той факт, що пісню співає майже вся країна - є показником. А якщо так думати, що всі пісні, що були продані, а кимось куплені є фуфлом, то тоді гріш ціна тому населенню, яке дає свою оцінку, виражену всенародним співом. Це я так думаю.
Мир вам!

=== Чому на моїй інтелектуальній власності, вираженій, наприклад, в пісні, повинен хтось, а не я, заробляти гроші.===

Саме тому, що Ви собі вибрали ярмарок за місце постійного проживання. Ну то й не зівай, Хомо, бо на те він і ярмарок. Не знаходжу я в душі своїй співчуття, а хоч стріляйте мене. Бабця, що стоїть на розпеченому київському тротуарі над своєю картоплею, квасолею й часником, в такий самий спосіб, але незмірно глибше й тяжче ошукана, ніж невдаха-композитор; насправді це трагедія не окремих людей, а всього отого населення, що його так низько оцінив п. Ярослав.

В наперсникові ігри втягнуто цілий народ, а найталановитіші, найінтелектуальніші його представники й собі не зводять очей з рук фокусників, та дивуються, та бідкаються, що ніяк не вхоплять достойного шматка...

Ваше голосіння, п. Іванців, потрапило не на той сайт. Навіть якщо вважати його одним із жанрів українського фольклору.

Шановний ДідВасиль!
Ви, як я на Вас подивлюся, хочете мені ( та й не тільки мені) розповісти про порядність поетів, художників, скульпторів, композиторів?.. Так от спершу я хочу сказати, що я продаю свої картини. А до поезії і музики теж маю деяке відношення. І ось тепер мушу Вам, шановний, сказати наступне.
Все життя людство торгувало творчістю, як просто талановитих людей, так і геніїв. В свою чергу, талановиті люди і генії творили на замовлення простих смертних. Їх твори, виконані на замовлення, згодом стали шедеврами світової культури. Достатньо пригадати Баха, Моцарта, Да Вінчі, Рембранта…
Якщо Вам, вельмишановний, ці прізвища ні про що не говорять, то згадайте хоча б про портрет, написаний геніальним російським художником на замовлення, і виставлений на аукціон в царських покоях для продажу, аби на виручені гроші викупити українського генія з кріпацтва. Чи вам усім пам'ять повідшибало?
Так що не потрібно розповідати байки про бабусю зі своєю картоплею, квасолею й часником. І тим більше не порівнювати наперсникові ігри із загальнонародними співами. Хто ся на що вчив – є така приказка на Заході.

А чого тут дивного? Я на рахунок куплі-продажі. Гонорарів від нашої держави не дочекаєшся. За виконанням п'єс, пісень, віршів, опер, балетів, оперет, лібретто ніхто навіть не слідкує. Раніше, при Совдепії, заповнялися рапортички про точну кількість виконання того чи іншого твору в місяць. Концертні зали перераховували процент з продажу квитків на Управління Захисту Авторських Прав (так колись називалась ця організація), і автори діставали собі конкретні гонорари. Чим популярнішим був твір, тим більше разів він виконувався в місяць і тим більше діставав автор. Зараз такого немає. Дякуючи кому? Нашій рідній державі, народні обранці якої думають тільки про власні кишені. Ось тут то і вступає в силу продаж. Той, хто немає за що купити, "сочіняє" сам (іншими словами це не назвеш), а результат ми всі чудово чуємо по радіо і бачимо по телебаченню. Я сама пишу сценарії і деколи п'єси. Коротенькі. Щось виходить, щось не дуже... І от мушу признати, що попри весь дебілізм художніх рад, - їх дуже і дуже не вистачає в Україні. Хоч би трохи відсіяли той непотріб, що заполонив ефір. Як він (ефір) тільки витримує???

В ефірі головне не творчість, а реклама, саме вона і є самим "шедевром"-який народ годує, а решта, це так, щоб місце між рекламою заповнювати.
І це все ефір терпить, ось тільки свого часу шкода витрачати на цей непотріб.

Браво, член клубу dr_Vlad!
Оце ти добре підмітив. Я би тим педерастам, хто ту рекламу придумує, яйця повідривав . Особливо за ту рекламу, де пацан з курвегою зайшли, а потім вийшли з туалету і він штани защіпав. Благо, що вже зняли це порно. Мені (!), навіть мені, котрий полюбляє часом круте слівце вжити, не в жилу перед дітьми своїми, коли дивимся разом телевізор. То вже краще пісні ні про що...

Хлопчаки! Ви забули сказати ось про що. Чи продовжити тему...
Я сам з цим зіштовхнувся років 8 тому. Мій файний колега мав свій кліп. Кліп, зроблений професійним режисером. Поки його ніхто не бачив, на всіх радіостанціях в Києві моєму колєзі, прослухавши запис пісні, проганяли тему, що це не їх формат. Тобто, - хотіли в лапу. Коли "Інтер" і "1+1" прокрутили кліп, а це коштувало на "Інтері" $700, за один раз, а на "1+1" - $500, то тоді на всіх тих радістанціях вже конкретно почали називати ціну виходу пісні в ефір. Вони побачили, що виконавець має грошенята, раз кліп в ефірі, і тут вже можна і собі урвати на кавальчик хлібця і вагончик масла. Причому, пісня стала зразу того формату, що потрібно на всіх радіо без винятку. Як вам це, бля, подобається? А ми говоримо про талановитих людей... Та їх просто на кілометр не підпускають до цього корита. Коли тільки вже ті, так звані, "шоумени" нажеруться?
Це також для інформації для наших молодих талантів.
Мені, як старому музиканту, та й просто людині, - дуже шкода, що таке діється...

Во, бабуся розійшовся!
П. Баба Текля, не тратьте нерви і сили на то всьо. Одна людина нічого не зарадить.

Доки ти, Іванців, тут стаєш зіркою, зірковий ти наш, - люди справу роблять. На фестивалі їздять. Під камінь, ше там під шось. І я там був, мед-пиво пив, музону назбирав різного і тепер торгувати буду... Благо, що не давав свою ріпу на форум, а то б пізнали, та ще й набили чого доброго. Вірніше, поганого.
Правда, я би ся так запросто не дав...

Для Іванців*****
Оно, - під Зашків люди їздили... А ти сидиш... А знаєш на чому? - Відгадав!!! *****