Що насправді означав для нас українців цей день?

Я не знаю, ЩО він означав, але знаю точно, що то була ще далеко не перемога! Одних фашистів виперли з країни, а інші залишились та ще й почали більше права качати. Я, наприклад, 3 роки поспіль протестую ПРОТИ святкування цього дня і його не святкую. Я протестую проти того, щоб ветерани 2 світов.війни знущались над пам"яттю ветеранів ОУН-УПА і над ними самими, і над їхньою символікою! Мені набридло дивитись, як ЦИХ ветеранів улещують, дарують їм медалі, і всяке таке, а ТІ в свою чергу абсолютно по-свинськи ставляться до ІНШИХ ветеранів, які заслуговують на НЕ МЕНШУ повагу зі сторони, як простих людей, як ТИХ ветеранів, так і зі сторони ДЕРЖАВИ! І тільки тоді, коли моя держава і ТІ ветерани ВИЗНАЮТЬ ОУН-УПІвських ветеранів ТЕЖ за ветеранів, які варті того, щоб про них не забували, - от тільки ТОДІ я буду зі спокійною душею святкувати 9 травня часткову перемогу над фашизмом в нашій країні!
З цього приводу у мене на роботі стався конфлікт. Я не захотіла підписатись під наказом, в якому я повинна була бути о 8 ранку 9 травня біля школи, а потім повинна була іти до Парку Перемоги і вітати тих носозадеретькуватих ветеранів (не всі, правда, такі, але переважна більшість!) . І в мене виник конфлікт із керівництвом школи. Я пояснила їм свою позицію, що я буду святкувати це свято тільки після ВИЗНАННЯ ОУН-УПА на держ.рівні! Завуч сказала, що це не позиція вчителя, що я маю показувати приклад дітям, а я показую "не такий, як треба" приклад... І я запитала: "то, якщо я не підписую, - що зі мною зроблять? Звільнять?" Завуч відповіла, що повинна дати мені ДОГАНУ! Я сказала, що я не проти і буду нею тільки ПИШАТИСЬ! Але потім з усмішкою вона сказала: "не дождётесь! Я ДОЛЖНА была бы сделать это, но не сделаю." От така історія.

Цілком підтримую позицію Нацпатріотки !
Для мене 9 травня то з одного боку є день скорботи над багатьма що поклали життя - хто за націю, хто за країну, а хто за ідею...
Але з іншого боку це день зміни режиму - з німецького на совєтський...
4 роки назад, коли я був ще у школі думав зовсім по іншому - тоді нас годували тим "лайном", яким по суті і зараз годують... Нажаль...

"4 роки назад, коли я був ще у школі думав зовсім по іншому - тоді нас годували тим "лайном", яким по суті і зараз годують..."
Ну, це ВЖЕ не зовсім так. Бо до школи прийшла працювати Я - НАЦПАТРІОТКА! Тому, потроху просвіщаю дітей!

Шкода, що ти не "всюдисушча"!!!

Проти сьогоднішніх ветеранів Другої світової війни ні в якому разі не варто налаштовуватись антагоністично. Бо в свої 17 вони не кохалися безтурботно, а пішли на таке безглуздя, в яке їх втягнув РЕЖИМ. Нехай живуть собі здорові, хоча і нинішній режим не надто сприяє достатку. Доцільніше розпочати рух за перейменування війни - з ВВ на ДС. Паралельно ж працювати над демонтажем радянської символіки і перенесенням до відведених для цього місць. Агресивний українець - це те, чого так бракувало повсякчас в історії. Але за умов унікального лібералізму 90-х сторінок виривати не варто.

У війні немає перемоги, тому що всі сторони зазнають втрат.
А так званий переможець стає агресором по відношенні до переможених.

А тому,панове потрібно робити висновки, і не розпалювати конфлікт. А правди можна і не шукати.

You have no enemies, you say?
Alas, my friend, the boast is poor!
He, who has mingled in a fray of duty, that the brave endure,
Must have made foes.

If you have none,
Small is the work that you have done.
You’ve hit no traitor on the hip.
You’ve dashed no cup from purged lip.

You’ve never turned the wrong to right.
You’ve been a coward in the fight.

Безконфліктно, цивілізрвано і мило треба закладати вибухівочку до свідомості. І тільки.

Серед нас американський шпигун...

День Перемоги відзначають американці, англійці, французи та ін.

Додам: над фашизмом.

Не встрявайте!

пане Худий. Ви власник ресурсу? Якщо ні, то наказним тоном кажіть в своєму господарстві

Для мене поняття власності - поняття абстрактне.

Пояснення.
Мій, моє, моя, мої - поняття, що стосуються тільки Духовного.
Все матеріальне - позичине в користування на деякий час. В даному випадку - на час перебування на Землі.

Використання слова "духовний" не дає вам морального права вказувати кому і що робити.

Ви недалека людина. Дискусії з вами - це просто втрачений час.

Марнувати який я не збираюсь...

Дякую, що змарнували свій дорогоцінний час.
Ваш осяяний мудрістю розум геть недосяжний розумінню плебсу.
Тож не марнуйте жодної хвилини.

Оці "гості" майже на всіх темах є НЕ В ТЕМІ!!! так ще треба вміти...

День скорботи

Згодна! Треба якось перейменувати цей день на День скорботи.

Переіменуй у себе в календарі і тішся...

Якісь проблеми? Сказали б ліпше свою думку щодо теми!

На жаль, а може і щастя наша думка нам тільки і потрібна. Або ні.
Ми самі собі вимальовуємо, або, вірніше, вибудовуємо замки на піску, а хвиля Дійсності змиває їх без особливих зусиль, навіть не помічаючи "будівлі". Для самозадоволення? То краще зайнятись коханням. Але про це вже в іншій темі.

До п.Остапа:
"Переіменуй у себе в календарі".

Що це за грубе звернення до мене? Я лише сказала свою думку у ВИХОВАНІЙ, до речі, формі про думку п.Сергійка. І маю прохання до Вас: будьте ввічливі! Прошу звертатись до мене на Ви, оскільки ми з Вами ще не настільки близькі друзі, і взагалі ще не друзі!!!
Вибачте, що перервала тему.

Прошу мені вибачити... Я до Господа Бога нашого звертаюсь: Отче наш! Ти, що єси..."
Далі не продовжую. Відповідь очевидна.

Але в Україні є гарна традиція показувати своє шанобливе ставлення звертанням на "Ви" - наприклад, до батьків. Але то стосується і співрозмовників, яких поважають, і з якими ще погано знайомі.