Може тобі ще розповісти, як я вибив щелепу одному злодійкові у вишитій сорочині, викинувши його з маршрутки? То послухай, Фома невіруючий.
Дівчина здійняла гвалт, що в неї вкрали мобілку. Я сказав шоферові, щоб їхав до першого міліціонера, а усім в салоні, щоб я бачив їх рученята. Потім дав свій мобільний дівчинці і сказав їй набрати свій номер. От тут то і почалось.........
Ну, а далі - діло техніки. Мої давніші пізнання в карате (коли воно ще було заборонено) далися чути. Потім я пожалкував, звісно, що скалічив хлопця, примінивши силу і знання бойового мистецтва. Але з другого боку він хотів порізати, чи то мене, чи то когось жилєткою. В мене не було ні часу, ні вибору... Ту бритвочку я дав дівчині на пам'ять.
Забув сказати. Це було в неділю.

Ну ми ж не будемо говорити про виродків, які вдягаються так "для прикриття", бо просто смішно звертати не це увагу!
Ми ж говоримо про моральні речі!!

От і я про моральні. Бо справжній українець ніколи не буде вихвалятись нашою національною атрибутикою. Бо Святе це! І пропаганди, і агітації - не потребує!
Бо Святе це для українця!!!

Справжній українець завжди буде вихваляти своє, Українське, і якраз воно потребує пропаганди

До Valar...=
Ти дуже вихваляєшся тим, що віруєш в Бога, що ходиш до церкви щонеділі і по святах, що сповідаєшся і причащаєшся? Що твоя мама пече паску і готує 12 страв на Свят Вечір?.. То це одне і те саме, про що я казав вище. А вихваляються і хизуються цим частіше усього хіба ті, які бачуть в тому вигоду, вискочки і, цілком можливо, - вороги України.
Будь скромнішим і чесно виконуй свій обов"язок люб"ячого сина по відношенню до Неньки України в любому ділі, за яке б ти не взявся.

Ви неправі.
Люди як я стараються пропагувати те, чого не вистрарчає, те, що паскудять. Як от, наприклад, мову і національну символіку. Для чого пропагувати те, що і так усі підтримують!!! ===Будь скромнішим=== не завжди помагає і не завжди потрібне.
От наприклад вам би не помішало якщо чесно!!!

До пана Lesnichiy: є таке файне українське містечко, знаходиться на Полтавщині, зветься Кременчук.

З нагоди Дня захисту дітей я хочу побубоніти про ваші молодіжні інтереси. Якщо щось не так, то витирайте.

От якби з баби Теклі не так сильно текло, то яка ж би могла бути гарна й потрібна дискусія! У вишиванці, як у фокусі, зійшлися актуальні та болючі проблеми, і кожному є що сказати з їх приводу. І це потрібно, бо багато людей, особливо молодих, справді не знають, на яку ступити, вдягаючи вишиванку. Той пишається, аж землі під ногами не бачить, той соромиться з незвички, а той боїться забруднити; для когось це національно-патріотично-політичний виклик, нервова напруга, істерія, а для іншого - справа комфорту й гігієни, а ще для когось - чисто фінансова проблема.

Але що б там хто не казав, не думав і не видумував, а в нашій лянній чи конопляній вишиванці - гарно! Гарно душі, гарно тілу. Гарно самому, гарно й збоку подивитись. Це може бути й святиня, і робочі будні - як оті мамині чорні потріскані руки.

І коли це тисячолітнє диво спричинює паніку, непорозуміння, конфлікти в товаристві, то не вишиванку треба обсмикувати, а товариство лікувати.

Знаєте чим?

А скажіть ,шановні друзі, що поганого в тому,що людина пишається своєю національною приналежністю( в нашому випадку,- бути українцем),чи,може, краще соромитися,комплексувати,та,приїжджаючи з села в місто,з маленького містечка у обл.центр,столицю ,переходити на общєпонятний,щоб виглядати для оточуючих не таким "маленьким".Це є проблемою для нашого суспільства,бо,як правило,діти таких батьків рідною мовою не розмовляють,- чим не яничари?...

Шановний Діду. Моя думка, що лікуватися потрібно знаннями. Я не соромлюсь визнати, що я чогось не знаю про свою націю, звичаї, історію, культуру і з вдячністю слухаю науковців, які віддали справі національного відродження своє життя.

Шановний Омеляне. Я теж вважаю, що нічого поганого нема в тому, що людина підкреслює свою національну приналежність вбранням. Думаю, що в розумному суспільстві це сигнал до спілкування та порозуміння між спорідненими в одній національності людьми та своєрідний заклик до людей інших національностей бути завбачливими. Взагалі вбрання це по суті ще одна сигнальна система, крім мови, яке допомагає людям порозумітись та знайти приємного співрозмовника. Тож перетворювати це вбрання в "сірий шум" не варто.

Шановно Євгеніє. Дякую за відповідь. Носіть своє вбрання та насолоджуйтесь . Не зважайте уваги на дикунське хамство.

Шановний Valar. Я згоден з тим, що українськість потребує відкритості, щирості, звернення до суспільства, повідомлення про себе (тобто всього того, що ви назвали словом "пропагувати"). Нема чого тут соромитись. Вважаю, що почуття сорому по відношенню до власної українськості є однією з рис так званого комплексу "меншовартості", на який глузливо натякають російські шовіністи.
Тож не давайте собою маніпулювати, хлопці та дівчата.
Будьте природніми у своїх прагненнях до власної сутності.

До речі.
Дід правильно нагадав про День захисту дітей.
Тож подаруймо їм сьогодні свято
Прочитайте їм казку, поспівайте разом з ними, пограйте в що-небудь, знайдіть час сходити з дитиною в кіно, розкажіть їм про своїх бабусів та дідусів та покажіть їм старі фотографії, розкажіть їм про цікаву повчальну історію з свого життя, порозгадуйте з ним кросворди, допоможіть у виконанні домашнього завдання, поцікавтесь їх життям, щоб дитина зрозуміла, що вона вам цікава, нарешті нагодуйте їх чимось смачненьким

Звісно все те, що я написав потрібно робити не тільки на свято...

Так цеж так, що кажда жаба своє болото і хвалить.

Для ДідВасиль
...От якби з баби Теклі не так сильно текло...
На рахунок "текло",- так ви, дорогенький троха спізнились, бо клімакс у мене. Я розумію вашу гру слів "текло - Текля", але тим самим ви наважились образити усіх порядних дівчат з цим чудовим, самобутнім, старовинним ім"ям.
Натомість, з вас сиплеться, ну, якщо і не пісок наразі, то перл за перлом стопудово. До речі, ваше ім"я теж можна обіграти: Вас я, поважаю дуже!.
Чи ви насправді не Вася?

П.Ltsnichiy.
Згідний з вами про непотрібність "перетворювати це у сірий шум",проте, це не є сірістю,коли вчитель(ка),приходячи в школу(особливо,якщо це у Києві та інших містах далі на схід)на власному прикладі вчить дітей пам"ятати,хто вони та не соромитись цього, дівчина(хлопець) у російськомовному місті самовирізняє себе з сірої маси, також не створює "сірий шум",- це є вчинок,- все це є малесенькими кроками вперед до відродження нації.Західнякам набагато легше в цьому плані, бо на відміну від території країни,що більше трьох століть була під росією та совітами, тут завжди(до приходу тих самих совітів) і громада,де діяли молодіжні спортивно-патріотичні та просвітницькі організації,і церква сприяли розвитку українства.Окрім того,хотілось би сказати про те ,що відомо багато фактів мирного співіснування людей різних національностей,зокрема у містечку,звідки походять мої батьки було чотири великі громади,-українці,поляки,жиди,німці,- у кожного був свій храм,школа, спортивні товариства...Тому потрібно поважати представників інших народів(якщо,звісно,якщо той чл. не є негідником)та не дозволяти зневажати себе та свій народ, тобто жити у гамонії з собою та оточуючими

Маю ще одну пропозицію.
Деякий час тому, знайшов книгу (відскановану, та переведену в спеціальний формат) про історію українського національного одягу. Багато ілюстрацій, в яких видно різноманітність чоловічих та жіночих костюмів в залежності від місцевості й соціального стану. Розглянуто окремі деталі, наведено приклади візерунків, характерних для окремих місць постійного проживання українців.
Кому цікаво, надішлю по e-mail посилання.

У нас у товаристві вживаний вислів "клімакс ударив у голову" (перепрошую ВСІХ), бачу ,що Теклю б. він ударив дуже боляче

Шановний Омеляне. Коли я уважно перечитав своє повідомлення, то зрозумів свою помилку, яка спонукала вас до не зовсім вірних висновків.
Перепрошую.
Коли я говорив про "Сірий шум" в одежі, я мав на увазі різнобарвну мішанину одягу, яку продукує глобалізована мас-культура, без жодного натяку на національність.
Але, я чоловік, тому, можливо, жінки будуть зі мною незгодні

> Кому цікаво, надішлю по e-mail посилання

Дуже цікаво! Дайте будь-ласка

до Lesnichiy
Все гаразд
Мені,особисто,подобається підхід до питання строїв львів"ян,- молодь умудряється дуже гармонійно вплітати елементи вишиванок у повсякденний одяг.

До п.Омелян Грубий**=

На рахунок клімаксу: у мене це природньо, по плану. І я здоровий.
Натомість у тебе, п.Омелян Грубий: запор думок - пронос слів. А це вже хвороба.
Різницю вловлюєш?

Чоловіче, ти забембав.
Реально лише возмущаєшся і все тобі не так, і все тобі нерехт.
А конструктиву дуже мало...
А ще видно, що страшенно не любиш критики, хоча сам стібаєшся по повній...
Щодо критики - розслабся і отримуй задоволення, "природньо здоровий".

Він мене перший почав ображати.

Webmaster-у - це http://www.madslinger.com/bookvault/index.html перший лінк
який дає можливість зрозуміти, що це за мережева ініциатива.

А ось тут можна завантажити цю книгу
http://rapidshare.com/files/22048128/Nikolaeva_Istoriya_Ukr_Kostuma.djvu

Webmaster-е. Зверніть увагу на формат файлу.
Я не просто так щойно дав посилання на перший лінк.

А по цьому посиланню ви побачите те, що зберігається в музеї у Клівленді
http://www.umacleveland.org/embroidery.htm
http://www.umacleveland.org/costumes.htm

Є ще цікаві місця в інтернеті, де спілкуються люди, які реально займаються вишиванками та й взагалі вишивкой.
Мені здається, що це буде більше цікаво дівчатам, хоча й хлопцям теж буде корисно.
Але, щоб не навести на ці місця випадкових злих людей, передам лінки тільки перевіреним людям.

Не звик встрявати в розмову, але від коментаря важко втриматися:
дуже гарні зразки вишиванок на лінку музею Клівленда.