Пане Степане та Романе, хотів би привітати зі здійсненням прекрасного задуму щодо української пісні.
Так тримати! Зі свого боку, я нарешті отримав дійсні папери, а це значить, що в серпні букарт повертається до рідного Бескиду, до батьківської хати.
Нехай ненадовго, але чотири роки вирію вже роз"їли душу.
Я помаленьку повертаю матеріали на власну сторінку, дійшов і до колядника -- і маю на увазі запитатися, чи хотіли б бачити його на моїх сторінках. Не буду ставити без згоди автора... Мої найтепліші вітання. Бережіть себе в
тому Мукачево, щастя і здоров"я дружині і всім хлопцям. -Славко

Вітаю пане Славку!
Радий що через тривалий час ми знову знайшлися... Приємно також, що знову місцем зустрічі залишилася ураїнська пісня
... Що до коляд, то чи не варто подумати і ініціювати об'єднування, а не відусоблення... Давайте разом придумємо таку структуру цього сайту, щоб і кози були цілі і вовки ситі... Маю на увазі такий його механізм, який наголошуватиме на автора того чи іншого доробку, але в гурті підсилить і добавить значення нашого спільного сайту. В такому разі кожен зможе гордитися про те що і він мав можливість і доклався до доброї справи...
Прошу все ж вказати свою нову веб адресу...
Впевнений, що нова версія твого сайту буде не менш цікавою і корисною як та, яка колись нас звела разом...

а можна глянути на ту сторінку?
яка її адреса?

Радий буду обмінятися з Вами (Степан і Роман) гудзиками сторінок і працювати надалі в напрямку спільної мети, створення спілки проектів
з подібної тематики. Я думаю, це було б корисно для всіх нас, привертаючи увагу відвідувачів певними аспектами проекту і міцно
тримаючи його в рамці спільних проектів, аби їм вже не захотілося шукати в інтернеті чогось кращого. Та в українському
інтерпросторі далеко і не розбіжишся, всі знають всіх на пальцях можна порахувати.