І Я хочу!!! Запитання як завжди: там по квиткам (і кіко коштують?) чи по запрошенням (тоді ДЕ брати?). Так хочу завтра трапити до Оперного на закриття фесту "Українське Різдво"..., але кажуть в оперному, що тіко по запрошенням... а запрошень дали тіко 150... Як це назвати??? А потім будуть палити ДІДУХА! Прямо біля оперного!!! На це я ТОЧНО прийду подивитись!
Та я ще не знаю, скільки буде коштувати квиток. Їду на тиждень у відрядження, тому ретельно дійду до справи з квитками на вечір пам`яті Стуса лише 27 січня.
Вчора ввечері все ж таки вирішила поїхати до Оперного. Шансів було надзвичайно МАЛО, що я зможу трепити до середини. Бо, дзвонивши ще декілька разів напередодні туди, мені останнього разу(буквально за півтори години до початку) сказали, що домовились з організаторами так: якщо зала буде не заповненою - пустять всіх, хто буде без запрошення. Але сталося ДИВО: я десь тиждень тому познайомилась із однією паняночкою (яка була просто із моїми старими знайомими в компанії). І тут бачу - ВОНА стоїть. Мене впізнала. Кажу, що маю проблему - без запрошення. Вона каже, що так само . Але чекає на ЩЕ одну її знайому, яка сказала, що буде мати можливість дістати запрошення. Стоїмо, чекаємо, а люди почали ЗАБИВАТИСЯ до Оперного ще з 17.30 (за півгодини до початку). Думаю: якщо не буде запрошення - буде шкода. І десь за 2 хвилини до початку приносить та паняночка запошення і каже: "танцюй!" Я була на сьомому небі від щастя! Нарешті! Але ще щасливішою і зі сльозами на очах(від щастя,звичайно) я ВИЙШЛА по закінченні концерту. Все було так ПО-УКРАЇНСЬКИ! Єдині якісь невеличкі прикрості були: 1. позаду мене сиділи пані досить вже поважного віку, яким доводилось робити зауваження щодо їхніх голосних теревень... Аж трохи не по собі було таким дорослим людям робити зауваження - але ж треба вихованішими! 2. Попросила одну "пані" - працівницю Оперного - показати, де моє місце. А вона мені кацапською стала відповідати. Я запитую:"а Ви не володієте українською?" Вона каже"а ета што, так прінципіальна?" Я кажу:"так.(дивлюсь на її прізвище на бірці і продовжую)То Ви не володієте все ж українською?" "валадію. Вам там дальше пакажут ґдє Ваше мєста". Протягом вечора я ще бачила ту мармизу кацапську, але настрій її різко погіршувався, коли вона бачила мене і її ніжки повертались топати в ІНШУ сторону.
Христос хрещається!!!
Враження
Від живого співу відчуття зовсім інші. Інколи здавалось, що я в храмі. Звернув увагу на маленьку деталь. Сивий хлопець, який був на сцені третім зліва перед кожним співом слухав якусь штучку, впевнений, що це був камертон. Більшість їх пісень на початку виступу я раніше не чув, ближче до кінця вони проспівали свої відомі й популярні пісні, які зал настільки гарно знав, що підспівував хором без зупинки.
На майбутнє, я знаю, що я б хотів послухати, а скоріше - де.
Я б хотів почути такий спів десь у сосновому лісі біля власного дерев`яного будиночку в затишному колі друзів за чарочкою оковитої та добрячим шматом сала з цибулею та чорним хлібом. Ось така моя чоловіча мрія забембаного міською метушнею і неприроднім машинним галасом.
А хто був на оперетті "Містер Ікс"?
Була прем`єра українською, яку деякі видання промосковського підпорядкування лаяли за режисерські прорахунки.
А мені цікаво послухати її українською мовою, навіть якщо там взагалі усі актори будуть стояти без руху
Так, ще буде.
Була в п`ятницю 18 січня, але я пішов на пікардійців
Наступна вистава буде 27 січня.
Якщо будуть квитки на гарні місця (близько ), то піду, а ні, то наступного разу.
У п'ятницю о 17:00 в музеї Гончара вечір вишуканого фольклору: жіночий гурт "Рідна пісня" співатиме народні пісні про жіночу долю. Можна вважати, що це назустріч Колодію...
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
"Чумаки" так само в суботу матимуть виступ і де? Там само - в Книжковій палаті? А де знаходиться Книжкова палата? А до рідновірів можуть ВСІ приходити чи там тільки СВОЇ мають бути? До речі, якщо не буде моєї шефині в п"ятницю - я зможу вирватись на годину до "Рідної пісні" .
Книжкова палата - високий будинок, ще й з відповідним написом. Як вийти з метро "Чернігівська" та піти праворуч і вперед (спиною до Києва), то там 7 хвилин ходу. А ще стрічних людей треба питати.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Я була вчора на концерті-бесіді "Рідної пісні". Втікла з роботи. Відпросилась на півтори години, а концерт йшов біля двох годин. Просто не змогла відірватись, встати й піти. Настільки хотілось ще чути і бачити все те! Настільки була невимушена атмосфера, що здавалось, що всі знають одне одного і є однією родиною Так воно, в принципі, і є - всі ми єдина родина - УКРАЇНЦІ. Я так відпочила на концерті, хоча пісні були про ЖІНОЧУ долю, а вона не відрізняється легкістю. Звичайно, що кожна пісня розповідала про якусь СВОЮ жіночу історію. Але, тим не менш, суму якогось не виникало. Просто все слухалось, як історії з нашого минулого. Хоча, багато пісень і перекликались із сучасністю за тематикою. Не так вже і багато змін відбулося в ЖІНОЧИХ долях. Дуже люблю концерти гуртів п.Василя, бо він робить їх ЖИВИМИ, спілкуючись з людьми, щось обговорюючи, розповідаючи про зміст пісень. Він - це така ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ЗНАНЬ!.. Я ним захоплена! Захоплена його ансамблем, які співають так ПРОСТО, без якихось там сучасних гармоній, обробок, як природа їх наділила тим даром співу, так вони і співали. Зрозуміло, що тому всьому все ж передувала важка робота з приводу інтонації, вилаштовувань гармоній, драматургії (можливо). Але це все звучало так ПРИРОДНЬО!!! Одним словом, Я ВІДПОЧИЛА, НАСОЛОДИЛАСЬ, в мене було СТІЛЬКИ ЕНЕРГІЇ!!! Не знала, куди її дівати . Слава п.Василю та УКРАЇНСЬКИМ ПІСНЯМ!!!
Пісні були настільки потужні, що аж у серці щемило.
Таке враження, що я десь у степу, літнього вечора і жінки зібрались відпочити та, вишиваючи, почали співати, та й затялись до опівночі.
Треба ще зважити на те, що нас оточувало.
Це був не просто зал, а музей народного мистецтва.
Навколо були вишиті рушнички, а ви усі знаєте, що для українця рушник то є річ, що зустрічає його у житті, супроводжує по життю, та проводить в останній шлях.
Занурившись в усі ці відчуття, можна майже фізично уявити собі на місці наших людей, які співали ці прості і водночас життєві пісні.
Вони настільки близькі та особистісні, що я думаю тепер, що такі речі не можна співати у великих залах.
Їх можна співати тільки в невеликих приміщеннях і обов`язково з свідчастими стелями, або ввечері на призьбі біля дерев`яного столу, де діти їдять грушки, а жінки співають.
Можу лише подякувати долі, що є в Україні небайдужі люди, які попри все зберегли і передали нам, сучасним мобільним комп`ютеризованим "залізним" ззовні ходячим функціям усіляких там бізнес-процесів те, що нагадує нам про нашу людську природу.
Колись у мене була дитяча група "Чумацькі діти", і одна дівчинка років шести-семи сформулювала подібну думку: "В мене так багато енергії, що я дивуюся, звідки вона береться. Але ще дивніше - куди вона дівається?" Та дівчинка тепер хірург, сподіваюсь, вона вже має собі відповідь.
Ненаукове, несерйозне поняття про "енергетику наших пісень" має під собою глибоку правду, яка відкривається в тривалій практиці співу цих пісень. Це, кажучи сучасною мовою, практика медитації, навіть скажу - релігійна практика, і то в прямому значенні слова "релігія": те, що об'єднує. Тільки не людей з богом, а людей між собою.
Є люди, яких не можна об'єднати; це люди різної віри. По тому, як люди ставляться до українських народних пісень, я найшвидше впізнаю, якої вони віри. Це дуже нестандартний критерій; іноді одної віри виявляються не тільки українці, а й японці, поляки чи араби. А іноді палкі християни з прізвищем на -ко або -ук виявляються глибоко чужими...
Хочу подякувати нашим шанувальникам і, очевидно, одновірцям, за теплі відгуки - найважливіше джерело енергії для нашого гурту.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
"Зате 16 лютого в Оперному відбудеться прем`єра опери в 3-х актах "Ярослав Мудрий""
Мене вже вкотре запрошують на пластові сходини, а я останні рази не могла через якусь ІНШУ зайнятість. Сьогодні ЗНОВУ запросили. Так хотілося піти на прем"єру, але не може втретє пропустити сходини... А хтось там (в оперному) буде?
Я там був
Трішечки пізніше про враження розкажу.
Але можу одним реченням - головна ідея це велич та сенс державотворення та людські долі, які кладуться задля цієї мети.
7 березня в Києві відбудеться концерт гурту Гайдамаки з новим проектом "Кобзар"
Міжнародний центр культури і мистецтв (Палац Жовтневий)
Маю бажання піти.
НЕ забудьте, кияни, ЗАВТРА: У неділю 24 лютого 2008 р. о 18.00 в Українському домі у Києві відбудеться концерт пам’яті Тризубого Стаса . Я планую там бути.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!
