аааааааааааа! та так, нічого, просто знайшов гарний гурт - Чорний Вересень. Правда трошки песимістичні в них тексти але якщо для них це не проблема... Мені особисто в кайф!
А от цікаве спостереження - багато музики від "невідомих" гуртів звучать не профісійно. У якийсь момент хочеш почути один звук а чуєш інший. Чи цілу пісню тобі по голові бахає барабан.


Те що не написав в темі "Хто є хто" aka "introducing" аби не навантажувати її не влучною для неї тематикою:
to Гетьман : хотів сказати що ти тепер знаеш ще одного камінця який складає ту гору якою ми повинні стати

В мене майже всі друзі не розмовляють українською, і тільки 1-2 людини прагнуть розмовляту нею. Більше того мене намагалися відівчити від української мови! І вони не проросійськи, вони поважають Україну, але коли я розмовляю українською це не зручно, це не звично, для них не зрозуміло нащо це. Ну нехай вони, але як же наступні покоління?

А ще вважаю що крім впливу "оточення" України потрібно боротися з тютюнопалінням та зловживанням алкоголю. Я нещодавно (вперше) був у Чернівцях. Не можу не сказати що я був просто у шоці, такого чарівного міста я собі не уявляв. Так от там я був у музею народної архітектури та побуту, і почув таку фразу: "раніше культура прийняття алкогольних напоїв була значно вищще. Після весілля дівчина могла похизуватися що в неї на все весілля було аж 5 літрів горілки. А п'яниця у селі був максимум один і то це був великий сором." Винкає питання: ЯК могло так статися що зараз коли ти не п'єш то на тебе дивляться як на білу ворону?

А ще виникає питання як зробити так щоб у людей прокинулося сумління. щоб люди думали перед тим як робити висновки, а не користувалися амбіціями і загальноприйнятим ставленням. ЩОБ МИ ЗНАЛИ ПРОТИ ЧОГО БОРОТИСЯ. і знали що ТРЕБА боротися. і коли зупинятися (інколи й таке треба).

І ще майбутне вбачаю у розвитку. А якби піднявся рівень культури взагалі класно було б.

Ти правий!
На сьогодні ми перебуваємо під впливом псевдо культури яку дехто хоче нам навязати як "українську"...
Спочатку хтось придумав, що в Україні найбільше їдять сала ніж будь-де у світі, потім, що українці завжди лише тим і займалися, що пили горілку та співали пісні... Співали вони дійсно багато і пісня відігравала значну роль навіть у становленні української державності. Наприклад, саме кобзарі та лірники за проханням Богдана Хмельницького рознесли по Україні заклик до боротьби!
DaBaG Батькович,
радий, що в Києві зявляються такі люди як ти і їх, повір, вже багато! Треба буде познайомитись

Доречі я дійсно серйозно замислювався над кобзарями у наш час.
Якби були люди, що присвятили б своє життя музиці та суспільству було б дуже не погано. Проблема де взяти таких людей. Ті, що розуміють навіщо це, я вважаю, вже мають свої справи та мету. А потрібні були б такі люди, що не зпаклюжили б славетне ім'я кобзарів, мали б високі моралні цінності.
Я вважаю, що якби під домом (я роздивляюсь як приклад свою галявину попід домом) полинули звуки якогось музичного інструменту то можливо деякі діти (а може й дорослі) відірвалися б від телевізорів та вийшли б послухати/поспілкуватися з такою людиною. У нас час це могло б слугувати гарним джерелом новин, інформації, духовної культури в кінці кінців.
Наприклад я дізнаюся про будь який концерт виключно випадковим чином і то він повинен бути дуже розрекламований.
Звичайно є й погані сторони. Поперше де взятих таких людей. По друге чи безпечно буде їм ходити містом(містами). І по трете чи зможе ця професія себе прогодувати?
Виправ мене коли я в чомусь помиляюсь.

Щодо познайомитись - це було б не погано. Я в принципі шукаю собі постійно пригоди на ... ніс (тому що вважаю, що сидіти у 4 стінках - найжахливіше) і майже завжди вільний. Хоча найкраще зустрітися було б десь із толком, і можливо купою, наскільки я зрозумів ви тут на сайті так і домовляєтесь. Який в нас там найближчий концерт... (тему мабуть краще продовжувати в "Зустріч": http://www.pisni.org.ua/forum.php?ntid=18 )

А хто такі, по-вашому, кобзарі?

Сянка,
Раніше, як ти сама напевно що знаєш ,це були сліпці, які ставили на музику вірші і мандрували по селах і містах оспівуючи український край, прославляючи українську культуру. А зараз - незнаю. Кобзарі є, але не сліпі і не безпритульні...

Один з кращих сучасних кобзарів - Василь Жданкін, покинув театр "Не журись" і оселився в Почаївській лаврі. Чи співає він там? Не знаю. Але те, що Україна втратила багато - знаю точно. Такого голосу і розуміння пісні потрібно шукати довго. Для молоді: Василь Жданкін був серед перших лауреатів пісенного конкурсу "Червона рута". Якщо до нас заходить хтось із Тернопільщини - розшукайте Василя і повідомте, що він собі надумав.