Olkhovetskyy
| В нас вдома колись була касета одного львівського барда. Звати його Богданом, по-моєму. Пісні, в основному, були з антирадянським відтінком тож це десь 80-ті роки. Недавно згадав про них. Вони були б актуальні і для теперішніх подій. Буду дуже вдячний за будь яку інформацію. Ось уривки тексту:
Зібрався мітинг на майдані в Львові,
мабуть уперше за багато літ.
Не з дня нагоди, а з своєї волі,
що вибухла в серцях, як динаміт.
І маса рушила, як огняна лавина,
а може маса чуласа людьми,
що в неї батьківщина Україна
котрій на горло стали чобітьми...
... почувши вперше, як народ говорить
не в 220 воль законних, а в мільйон...
Ну хто я є на цьому хитромудрім світі
зернинка, пил, запрограмований фанатик
чи блиск ясніший від земного світла,
що мимоволі чиїсь мрії надить.
Так, я є людина із усім людським,
а радше українець нинішньох ери
з пречистої й пекучої ...
коли земля з осі мало не зверне.
Дадцятирічним важко вримати цей світ
і затулити від грози полою пристрасного вірша,
я візьму в серце сльози чужих бід,
я вірою схилюся коло грішних.
Чого сичиш друзяко, що не так?
В Сибір мене проклятого оунівця.
Ти від цариці у цій справі ще мастак,
але затям, мені до скону не зігнутися.
Я п"ю цілющий людяності дух,
я правнук Лева, душа моя левина.
І першим я, у праведнім бою, впаду
аби не вмерла, ще не вмерла, Україна!
коли слухаєш, то просто мірашки по тілі |
