Шановні поціновувачі українського, кому не байдужа тема вибору, пропоную переглянути промо-кліп на підтримку ВО"Свобода", дай Боже, щоб завжди залишалися порядні та сміливі люди, які люблять свою країну і намагаються відстоювати незалежність нашої держави та простих українців.
ВО"Свобода" -це вісь, яка тримає всіх навколо себе і ніколи не зраджувала інтересам України.
Добра пісня, Олексію, тільки не туліть її до якоїсь партії. "Свобода" - це ніяка не вісь, бо вже за 5 років надивилася на її прихвостнів, які одягли вишиванки, а самі риють такі ж рови, як інші. Особисто мені начхати, хто на цей раз дорветься до корита. Але мені не начхати на творчих людей.
Мені сподобалося. Творіть, але не продавайтеся.
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Біда укрїнців, як нації, що багато ,хто прижився біля корицця -псевдо-патріоти (порошенки, литвинівці,ющенковці, германці анновці, балоговці), а багато хто думає , що моя хата з краю, що хтось за них щось зробить. Країна 20 років в тотальній корупції, цвіт нації роз'їхався хто куди на заробітки, ніхто не вірить, що реально щось можливо змінити, тобто ладні будувати державу тільки не на Україні...невже ви хочете щоб ваші діти жили в тоталітарній країні ??? обирайте чинну владу та будете дружно до 80 років(якщо доживете) горбатитись на їх заводах, узаконене рабство по підняттю руки Четотова.
Біда укрїнців як нації веде її шляхом свиней політичних (Тягнибок може і щось каже, а його "бригада" - це у Ів.-Франківську гнилі суспільні покидьки), а ще релігійно нагодованих попів і ксьондзів, які взивають до рабського поклоніння жидівським легендам, а не українським традиціям.
..."киньте в мене камінь", якщо неправильно сказала...
_____________________________ Я перестала боятися жити.
А Ви, п. Лесю, не боїтеся, що Вас камінням заб'ють? Вони ж, зазомбовані партією, і тепер готові на будь-що як і за совітів на зраду і на шістачество. Тягнибок одягнув вишиванку, красіво сказав - і молодь рве пазуху, щоб його підтримати.
А вам проламають череп, якщо ви станете проти. Хіба що добре ушу...
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Про що, Макошо, хвилюєшся? Я маю дозвіл на носіння зброї (майстер спорту з вогнепальної зброї), я не маю права застосовувати її просто так, але наглякам у заднє місце сіллю засандалю і мені за це нічого не буде.
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Біда українців у тому, що на всіх етапах визвольної боротьби її поводирі завше чубилися поміж собою за гетьманську булаву, чим вміло користувалися наші вороги.
Не знаю я чому мій край віками
чужинці поучали канчуками
і роздирали, як сукна сувій.
Неначе краєм бродить рабовій,
якого вже не відмолити в храмах.
Чи може ми вродились не такі -
боязкі, полохливі, заслабкі,
і не судилось мати нам держави?
Але ж були у нас сторінки слави
і світ нас мав за вправних вояків.
Чи надто мирні і не любим війн,
чи забагато їх вже пережили,
чи хлібосіїв кров тече по жилах,
яка кипить як лиш нещастя дзвін?
--------
Так, предки - скотарі і сіячі
ще із часів доби енеоліту
до цих земель тулилися, як діти,
робили рала скорше як мечі.
Напевне дух прадавньої Аратти
нас кличе землю щедру обробляти,
хліби ростити, а не воювать.
І хто у край наш не забрів би згодом -
на клич землі разом з її народом
ішов до плуга перше, чим на рать.
Тут були яси, скіфи і сармати
приходилось не раз їм воювати
із готами і гунами, та анти
усіх навчили землю шанувать.
------
Із них і ми, нащадки мужніх воїв,
та завойовництвом ніколи не жили,
лиш боронили край, коли війною
погрожували люті вороги.
Так би і було, може, дотепер,
коли б не ті густі князівські чвари,
що послужили роздрібом держави,
а в душах оселився люципер.
Бо, коли роздріб - здобич неважка
ні для орди, ні всяким довгоруким,
і рідну землю віддали на муки,
бо не знайшлося князя-ватажка.
Коли мужі воюють за корону,
то де для краю взяти охорону?
--------------
Була козацька ще у нас держава,
і знов земля в надії ожила,
але гетьмани, позмагавшись в славі,
себе спалили і її дотла.
Ще скільки раз відважні відчайдухи
кидались в битву із темниць задухи,
але та кров у жилах хлібосіїв
нам не давала взяти в руки меч.
Невже й тепер відстоять не зумієм
і похороним заповітну мрію
своїй і Божій волі всупереч?!
Чи рішимось, з"єднаємося з духом
славетних предків і тоту
Мені дуже сподобалися вірші Бунтаря - Ігоря Федчишина. Але це - вірші-запитання. Хочеться якось і відповідь дати (я з села, а, може, ще й подалі від села, через те "глобально" не скажу).
Ми не боязкі, не полохливі. Завойовували вороги й інші землі, тільки не так уперто. Просто Україна - дуже ласий шматок: чорнозем, стратегічне положення (море, гори, а ще мирні роботящі люди і дуже вродливі жінки).
А ще наш народ унікальний своїми мирними таємними знаннями. Такий народ поневолити - велике щастя. Але, щоб він не "патякав", то потрібно було трішки знищити його генофонд (голодомори 30-х років, масове виселення до сибіру-гулагу). Ви бачили подібний національний геноцид у світі? (жидів тільки у світову війну нищили німці). Про винищення українців мовчать.
У Вас, Ігоре Федчишине, Рідна Віра в душі. Пишіть!
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Вірші майже бездоганні. Але, якщо говорити про справжню поезію, бракує основного: наступного кроку. На цьому тирловиську вже написали свої голосіння сотні знаних (і не дуже) поетів, та все одне й те саме: як нам погано, та доки ж це буде так погано, та чи діждемося Вашингтона, та якби ж не чвари наших князів... І все це дуже слушно, все це правда. Але все це одне й те саме. Поет мусить зробити хай маленький, але крок уперед, сказати те, чого ще ніхто не казав. "...коли б не ті густі князівські чвари..." - а з чого вони вродилися й родять щораз рясніше, ті чвари? Чому про це ніхто не скаже?
Без розуміння найглибших причин ми приречені крутитися, як ... в ополонці без будь-якої надії на поступ, аж доки потік часу не розмиє нас на молекули. Без розуміння того, що відбувається і чому відбувається, ми будемо вічно прагнути "з"єднатися з духом", та все марно, бо не розуміємо, чому роз"єднались.
Ось де потрібні справжні поети - ті, що прозирають у самісіньку глибину речей і не бояться сказати правду собі й людям. Всі інші віршотворці - то графомани, девальватори слова. Гнати с..ним віником.
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Щодо подібного національного геноциду. В тій самій колективізації, що в Україні закінчилася 33 роком, Казахстан втратив близько половини свого населення. У 1915 році близько 1,5 млн вірмен знищили турки (почитайте про те страхіття: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1641/196/57862/ ). За 300 літ існування Московської імперії в ній зникло близько 100 малих народів разом із їхніми мовами, культурами, історією...
Тому так дуже вже себе жаліти не треба - ми не перші й не останні. Треба добре знати предмет - це єдине, що дає шанс на порятунок. Потрібне знання - не таємне, езотеричне, містичне тощо, а просте, загальнодоступне, спокійне, без істерик і голосінь.
Якби ж ви вчились так як треба...
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
О!!! Золоті слова, Діду Василю! Чекала Ваших коментарів, як земля дощику! Я ж-бо не вмію сказати, а у Вас усе по поличках і так файно! Дай Боже Вам здоров'ячка і вже давно Вас не чула. Якщо Дід Василь прокоментував, то ми недаремно тут дискутували!
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Сьогодні у Івано-Франківську була дуже цікава акція. Волею долі я живу на вулиці ім. Степана Бандери і на "кільці" встановлено пам'ятник С. Бандері і музей воїнів УПА. Так сьогодні відбувся паломницький вояж байкерів України по місцях слави УПА і понад 100 байкерів під'їхало до пам'ятника С. Бандери, щоб віддати честь. Ревище мотоциклів перекрило подих міста, а ще забила подих радість і утіха, що такі цікаві люди за Україну.
Шануймося, не сварімося на форумах, ми варті найкращого!
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Дякую щиро, маленьке наше Макошатко! А я думав, то тільки в жидів заведено так одне другого вихваляти . Ну, значить і ми не пропадемо, бо дечого в них навчились .
А насправді всім зацікавленим особам треба добре думати, ЯК же його вчитися так як треба. Загадав нам загадку Тарас Григорович...
_____________________________ Аніж проклинати темряву, краще засвіти хоч маленьку свічку
(ніби Конфуцій)
Який непевний час у нас настав -
генетика уся в експериментах:
купуєш яблуко, а в нього (Боже збав!)
щурячі, вибачайте, екскрименти.
Або картопля, наче кавуни.
У магазинах ГМО, як гною,
і масло роблять навіть із води,
колотять гени всі поміж собою.
А ще клонують запахи й смаки
і добавлять в те, що неїстивне,
чого не хочуть їсти й хробаки,
а ми їмо, як те самим не дивно.
Добрались технології й до душ
і вже шалено там експериментують,
аби змішать у велетеньський куш
всіх виборців, які проголосують.
Яких там тільки дослідів нема -
і адмінтиск, погрози, вимагання,
для непокірних - суд, процес, тюрма,
довірливим - порожнє обіцяння.
У того бізнес вкрали у суді,
а іншого до смерті залякали,
а хто ніяк піддатись не хотів -
зробили ДТП і закопали.
Напутали із генами вже так
що і себе забули від природи,
як ті папуги, лиш чекають знак,
що їм дадуть кремлівські верховоди.
Батьківську віру продали за гріш,
історію у найми відрядили,
де була совість - непроглядна пліш,
де була гідність - чорнота могили.
Нещасні клони хижих хазяїв
і мову вже віддали на поталу,
і імена клонують тих воїв,
хто в бій іде за правду і державу.
Яка то ницість, уркаганний стиль,
яка зневага до свого народу!
Народе мій, нам вистачить зусиль,
щоб вивести те ГМО з городу!
Такі вірші, безумовно, потрібні, пане Ігоре, але послухайте Макошатка, Зараз це дитя у лікарні і безнадійно хворе, вона - оптиміст. Знає таємні знання, думаю, що виживе, але мені писала на ел. пошту, що не хоче виживати, а на мої листи не відповідає.
Пишу на форум, бо знаю, що ти переглядаєш цей сайт.
Макошатко, ти мусиш вижити! Наступає 2012 рік, плем'я Майя сказали, що все закінчиться - закінчиться погане, а почнеться хороше! Ти ж цього хотіла? Ти багато умієш, багато знаєш!
Ти навіть можеш порятувати! А багато людей чекають на порятунок!
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Ги-ги-ги! Лейкоз не для Макоші! Покрапають у лікарні (дозволяю лиш гемодез), а далі у мене є дуже багато засобів. Настойка з вовчого кігтя зі спирту, вигнаного на повний місяць якраз піде!
Взагалі-то нащадки Рідних Богів - дуже сильні. Я ж бо нащадок! Не помру!
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Пане Ігоре! Вам болить і мені у свій час боліло: "розшарпує і топче сліпа людська байдужість..."
У Вас добра поезія, а зараз золота осінь. Пропоную Вам прогулятися у віртуалі осіннім парком, чи якимось сквером. Давайте поділимося враженнями від побаченого і не будемо звертати увагу ні на кого
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Щойно мій чоловік спустив зі сходів подібних "агітаторів" від подібної партії. Вже набралися наглості, що лазять по квартирах, як свідки єгови і не дають людям жити у неділю. Запитав прізвище агітатора, який їх послав, так навіть відмовилися казати...
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Передвиборна лихоманка... Це тра пережити... А ті, кого спустили зі сходів, навряд чи думають мізками. Їм заплатили за те, що по хатах лазять, от вони і відробляють свої нікчемні копійки.
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
webmaster
модератор
Львів
реплік:2249внесок:55994
07.10.2012 21:46
Як же це виходить? Воїни УПА теж були "зазомбовані жидівськими легендами"? Тут десь є суперечність.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!